Новини

ЖИТТЯ В НАУЦІ ЯК ВОНО Є. Анатолій Довгерт: «Світ врятує краса й відповідальність»	23.05.2020
Всього : Фотографія : ДОВГЕРТ АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ, закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України. Нині професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основними напрямами наукової педагогічної діяльності є міжнародне приватне право, цивільне право. Автор 350 наукових праць з проблем цивільного права та міжнародного приватного права. Підготував близько 40 кандидатів та докторів наук. Організатор створення наукової школи міжнародного приватного права. Один з авторів найважливіших приватноправових документів України, в тому числі – нового Цивільного кодексу України (1992 – 2003 рр.) та Закону України “Про міжнародне приватне право” (1992 – 2005 рр.). Довгерт А. С. – член наукових, спеціалізованих, редакційних рад, експерт чи консультант ряду міністерств, вищих судових інстанцій, комісій та робочих груп КМ України, ВР України, громадських організацій, редакцій журналів тощо. Розробник багатьох проєктів законів незалежної України, міжнародних конвенцій та ін. міжнародних документів. *Має нагороди:* Заслужений юрист України (1999); Відмінник освіти (2004); Відзнака Вченої Ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2014); Почесні Грамоти КМУ (2018), КНУ (2009), МЗС (2000) Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь, і коли вона відбулася? Одна з перших «серйозних» доповідей була присвячена проблематиці міжнародного права. Я її запам’ятав тому, що після неї до мене, студента 3 курсу факультету міжнародних відносин і міжнародного права, підійшов проф. Ігор Іванович Лукашук (1924 – 2006) і запропонував спільно підготувати статтю з цієї теми до Вісника КДУ. Праця у співавторстві із всесвітньо знаним вченим, зав. кафедри міжнародного права була опублікована у 1976 р. в університетському збірнику (Довгерт А., Лукашук І. Функции международно-правового регулирования Вестник КГУ. Серия: междунар. отношения и междунар. право, 1976. – Вып.3. – С.17 – 25). З того часу я підготував біля 400 наукових праць. Очевидно, що не всі з них пам’ятаю. Проте, ту першу працю, студентську, на основі студентської наукової доповіді, разом з корифеєм доктрини міжнародного права забути неможливо! Яку наукову подію Вашого життя Ви найчастіше згадуєте? Протягом багатьох років після здобуття Україною незалежності мені довелося працювати над відродженням приватного права в країні – основного інструменту ринкової економіки та західного вектора розвитку держави. Тому завжди згадую такі наукові події як прийняття Цивільного кодексу України, Закону «Про міжнародного приватного права», «філософія» та текст яких створювалися за завданням Уряду мною та іншими вченими, у тому числі з КНУ. Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте? «Чесного суддю можна впізнати по залатаній мантії» До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених? У лекціях і публічних виступах юристи часто згадують тлумачення права давньоримським юристом Цельсієм-молодшим: ius est ars boni et aequi. Цей вислів перекладають як «право – це мистецтво добра та справедливості» або «право – мистецтво добрих і справедливих учинків». Хоча в цій латинській фразі слово «ars» означає «воле установчий феномен», а зовсім не «науку», «мистецтво» або «майстерність», ми часто ставимо право поряд із поезією, театром, літературою, живописом та іншими видами людської діяльності, що відбивають дійсність у конкретно-чуттєвих образах. Ваше наукове кредо. В одному інтерв’ю якось сказав, що вірую в те що «Світ врятує краса й відповідальність». Таке життєве кредо довелось пояснювати. Думаю, що людство формується і покращується самою природою, її гармонією і пропорційністю. А це і є краса. Вона духовно і фізично впливає на людину і наближає її до Правди та Людинолюбства. Тому в нинішній ситуації треба більше рукотворної (пропущеної через людину) Краси та Відповідальності перед Природою. Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І. Пресцентр

ЖИТТЯ В НАУЦІ ЯК ВОНО Є. Анатолій Довгерт: «Світ врятує краса й відповідальність»

23.05.2020

Всього : Фотографія :

ДОВГЕРТ АНАТОЛІЙ СТЕПАНОВИЧ, закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України. Нині професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основними напрямами наукової педагогічної діяльності є міжнародне приватне право, цивільне право. Автор 350 наукових праць з проблем цивільного права та міжнародного приватного права. Підготував близько 40 кандидатів та докторів наук. Організатор створення наукової школи міжнародного приватного права. Один з авторів найважливіших приватноправових документів України, в тому числі – нового Цивільного кодексу України (1992 – 2003 рр.) та Закону України “Про міжнародне приватне право” (1992 – 2005 рр.).

Довгерт А. С. – член наукових, спеціалізованих, редакційних рад, експерт чи консультант ряду міністерств, вищих судових інстанцій, комісій та робочих груп КМ України, ВР України, громадських організацій, редакцій журналів тощо. Розробник багатьох проєктів законів незалежної України, міжнародних конвенцій та ін. міжнародних документів.

Має нагороди: Заслужений юрист України (1999); Відмінник освіти (2004); Відзнака Вченої Ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2014); Почесні Грамоти КМУ (2018), КНУ (2009), МЗС (2000)

Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь, і коли вона відбулася?

Одна з перших «серйозних» доповідей була присвячена проблематиці міжнародного права. Я її запам’ятав тому, що після неї до мене, студента 3 курсу факультету міжнародних відносин і міжнародного права, підійшов проф. Ігор Іванович Лукашук (1924 – 2006) і запропонував спільно підготувати статтю з цієї теми до Вісника КДУ. Праця у співавторстві із всесвітньо знаним вченим, зав. кафедри міжнародного права була опублікована у 1976 р. в університетському збірнику (Довгерт А., Лукашук І. Функции международно-правового регулирования Вестник КГУ. Серия: междунар. отношения и междунар. право, 1976. – Вып.3. – С.17 – 25). З того часу я підготував біля 400 наукових праць. Очевидно, що не всі з них пам’ятаю. Проте, ту першу працю, студентську, на основі студентської наукової доповіді, разом з корифеєм доктрини міжнародного права забути неможливо!

Яку наукову подію Вашого життя Ви найчастіше згадуєте?

Протягом багатьох років після здобуття Україною незалежності мені довелося працювати над відродженням приватного права в країні – основного інструменту ринкової економіки та західного вектора розвитку держави. Тому завжди згадую такі наукові події як прийняття Цивільного кодексу України, Закону «Про міжнародного приватного права», «філософія» та текст яких створювалися за завданням Уряду мною та іншими вченими, у тому числі з КНУ.

Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте?

«Чесного суддю можна впізнати по залатаній мантії»

До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених?

У лекціях і публічних виступах юристи часто згадують тлумачення права давньоримським юристом Цельсієм-молодшим: ius est ars boni et aequi. Цей вислів перекладають як «право – це мистецтво добра та справедливості» або «право – мистецтво добрих і справедливих учинків». Хоча в цій латинській фразі слово «ars» означає «воле установчий феномен», а зовсім не «науку», «мистецтво» або «майстерність», ми часто ставимо право поряд із поезією, театром, літературою, живописом та іншими видами людської діяльності, що відбивають дійсність у конкретно-чуттєвих образах.

Ваше наукове кредо.

В одному інтерв’ю якось сказав, що вірую в те що «Світ врятує краса й відповідальність». Таке життєве кредо довелось пояснювати. Думаю, що людство формується і покращується самою природою, її гармонією і пропорційністю. А це і є краса. Вона духовно і фізично впливає на людину і наближає її до Правди та Людинолюбства. Тому в нинішній ситуації треба більше рукотворної (пропущеної через людину) Краси та Відповідальності перед Природою.

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр