Новини

Всього : Фотографія :

СКРИШЕВСЬКИЙ Валерій Антонович, закінчив з відзнакою фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1978 році, нині доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри нанофізики конденсованих середовищ Інституту високих технологій Університету. Автор і співавтор понад 250 наукових праць, серед них вісім монографій, h-index=20 у МНБД Scopus.  Науковий керівник низки міжнародних наукових грантів, має 12 патентів на винаходи. Підготував дев’ять кандидатів фізико-математичних наук. Лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України.

Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь, і коли вона відбулася?

Свою першу серйозну наукову доповідь я зробив напередодні захисту кандидатської дисертації у 1983 році за тогочасним правилом виступу перед провідною установою. Саме тоді я, молодий випускник аспірантури, отримав перше «бойове хрещення» як науковець, коли виступив із доповіддю у провідній установі.

Яку наукову подію Вашого життя  Ви найчастіше згадуєте?

Можна згадати багато таких подій. Наприклад, із нещодавніх. Наприкінці минулого року ми з колегами закінчили проект "Carther" європейської програми Горизонт 2020, в якому у 2016-2019 рр. брала участь Корпорація "Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка”. Спільними зусиллями університетських фізиків, хіміків і біологів разом із закордонними колегами ми провели серію експериментів із селективного фоторуйнування ракових клітин та пухлин за допомогою розроблених нашою командою вуглецевих наночастинок. Було показано, що введення у пухлину вуглецевих наночастинок та опромінення пухлин лазерним світлом призводить до збільшення виживання інфікованих мишей до 30-50%. Про  ці та інші результати нашого проекту в січні цього року сповістив журнал Єврокомісії “The Project Repository journal”
https://www.europeandissemination.eu/project-repository-journal-volume-4-january-2020/7927. Цей журнал публікує результати найбільш успішних   науково-дослідних робіт, які фінансуються в Європі.

Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте?

Якщо у науковця під час підготовки наукової статті виникають труднощі з формулюванням мети роботи та висновків, то скоріше за все він сам не розуміє, навіщо він займався цієї роботою.

До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених?

Мені подобається вислів, який приписують відомому фізику Резерфорду. Коли дослідник отримує незрозумілий для нього результат, то пізнання істини відбувається у три етапи. Спочатку Ваш результат розглядають як такий, що «цього не може бути», потім – «у цьому щось є», і зрештою – «це загально відомо».

Ваше наукове кредо.

Дивитись на крок вперед і завжди мати план «Б» у випадку перших невдач.

І пам’ятайте правило, що негативний результат — це теж результат.

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр