Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Студентський Парламент

Міністру освіти і науки України
ВАКАРЧУКУ ІВАНУ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ

ЗВЕРНЕННЯ

ШАНОВНИЙ ІВАНЕ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ!

Студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка нещодавно було проведено розслідування фактів та нових спроб комерційної забудови Студмістечка Університету, яке виявило неприглядні (нижче названі) свідчення прийняття рішень щодо цієї забудови колишнім ректором Університету Скопенком Віктором Васильовичем (додаємо лист та підписи зібрані студентами проти забудови студмістечка).

Сьогодні Віктор Васильович подав свою кандидатуру на вибори ректора нашого університету.

Не бажаючи публічного розголосу нижче поданої, розслідуваної нами інформації, яка не піде на користь Університету, зокрема, і вищій школі України в цілому, звертаємось до Вас, шановний Іване Олександровичу, з проханням докласти зусиль до стабілізації ситуації в нашому Університеті, недопущення непотрібної і шкідливої особистісної боротьби, протистояння та реваншизму.

Ми розуміємо ностальгію Віктора Васильовича за посадою, адже 23 років він був незмінним керівником Університету, і за цей час зробив багато, як хороших, так, і як виявилось в ході проведеного нами розслідування, не дуже достойних для Університету справ.

З одного боку, в значній частині гуртожитків Університету були проведені капітальні ремонти, був зданий в експлуатацію корпус географічного факультету та природнича бібліотека. За 20 років роботи!??? Ми, за браком досвіду, поки що не можемо оцінити, чи це багато, чи мало.

З іншого - студенти не можуть збагнути, як можна було, маючи всю повноту влади в Університеті і володіючи величезним управлінським та освітянським досвідом, довести справи до того, що сьогодні в слідчому управлінні податкової міліції відповідно до довідки КРУ, розслідується кримінальна справа за нецільове використання коштів Університету?

Як можна було допустити проведення комерційної забудови на заповідній території університетської обсерваторії (угода з фірмою «ТММ»; комерційної забудови обсерваторії під назвою «Об’єкт 1»); віддати 7 гектарів землі на місці колишнього саду по вулиці Ломоносова під забудову житла на 30 тисяч мешканців («Об’єкт 2» згаданої вище угоди).

Уявіть собі ситуацію, коли в студмістечку мешкає до 10 тис. студентів, а туди поселять ще 30 тис. сторонніх людей?! Чи це містечко (а може вже МІСТО) і надалі зможе носити назву «СТУДЕНТСЬКЕ» чи може вже «скопенківське»?

У нас виникає запитання, чи може претендувати на посаду РЕКТОРА Головного Університету Держави:

людина, яка підписує договори заднім числом: договір з фірмою «Столиця» датований 2005 роком, але в 2007 році він ще не був підписаний, та наказ, що з’явився 14 квітня (після зняття Скопенка В.В. з посади ректора Указом Президента України від 10 квітня) про призначення проректора з наукової роботи (свого зятя, між іншим), датований 8 квітня;

людина, яка на поставлене питання: як можна було допустити комерційну забудову студмістечка, зважаючи на перспективу розвитку університету, відповідає, що він читав у пресі про демографічну ситуацію в державі (народжуваність сильно падає), то університету і цих корпусів вистачить, а деякі ще й доведеться закривати;

людина, яка підписала низку принизливих щодо університету договорів з будівельними компаніями по «розбазарюванню» університетських земель, договори в яких абсолютно не враховуються потреби та інтереси університету;

людина, за час перебування якої на посаді ректора, не багато, не мало понад 20 років, не було побудовано жодного гуртожитку, жодного навчального корпусу, яка навпаки віддає гуртожиток університету по вул. Освіти, 4 та гуртожиток по проспекту Червонозоряному (гуртожиток перероблений під готель, ресторан, казино) і зиск від цього університету – 134 тис. грн. за 5 років!;

людина, яка при фактичній нестачі для навчального процесу аудиторного фонду, здає приміщення в оренду турфірмам за мізерні суми (в центрі міста за 115 кв. м фірма «Відерштраль» за рік сплачує 20 тис. грн., при цьому всі комунальні послуги сплачує університет. Принизливо! Загалом, на сьогодні ми маємо 59 незрозумілих фірм в Університеті!; - при цьому всьому претендує на посаду ректора.

Сьогодні Віктор Васильович веде мову про захист своєї честі і гідності. Виникає запитання – захист від кого і від чого, адже при звільненні з посади ректора, Віктора Васильовича ніхто ні в чому не звинувачував, не обливав брудом, не принижував. Навпаки, йому подякував за роботу особисто Президент України.

Чи є в цьому, у самому факті звільнення, (про інше поки що не йдеться) підстави для образ, а тим більше підстави для необхідності захисту честі і гідності. Чи тут не йдеться про шапку, що горить?

Ми готові в різний спосіб стати на захист нашого Храму Знань від «лихварства», «міняльщини» і «дерибану». Ми хочемо рухатися вперед до нових перспектив, а не тупцювати на місці, хочемо бачити перед собою приклади високої моралі, служіння науці, освіті, Служіння Україні.

Дякуємо за розуміння, шановний Іване Олександровичу, ми віримо Вам і маємо надію, що Ви не залишитеся осторонь і допоможете нам і Університету вийти з честю з цієї складної ситуації.

Голова Студентського Парламенту

Пристая Андрій