Рахманінов Іван Іванович

Рахманінов Іван Іванович

29 серпня (10 вересня) 1826 – 4 (16) грудня 1897 р.
Математик і механік, доктор математичних наук і астрономії (від 1856),
заслужений ординарний професор математики (від 1878),
декан фізико-математичного факультету (1868-1875, 1880-1881),
проректор (1875-1880), ректор (1881-1883) Університету Св. Володимира

Народився у с. Казінка Козловського повіту Тамбовської губернії (тепер Липецька обл., Росія) у дворянській родині. Після нав¬чання у Третій Московській гімназії згодом вступив на фізико-математичний факультет Московського університету. 1847 року зі ступенем кандидата математичних наук закінчив університет і залишився при ньому для підготовки до професорського звання. Після захисту в листопаді 1852 р. ди¬сертації "Теория вертикальных водяных колес", "удостоенной почетного отзыва" Петербурзької Академії наук, отримав ступінь магістра математич¬них наук.

З лютого 1853 р. почав працювати в університеті Св. Володимира на посаді ад’юнкта кафедри прикладної математики. 20 листопада 1856 р. після захисту дисертації "Основания теории относительного движения и неко¬торые ее приложения как примеры" отримав ступінь доктора математичних наук і астрономії. У квітні 1857 р. затверджений екстраординарним профе¬сором кафедри прикладної математики. З грудня 1860 р. – ординарний професор зазначеної кафедри (з 1863 р. – кафедри механіки), у лютому 1878 р. став заслуженим ординарним професором математики.

Чотири рази обирався деканом фізико-математичного факультету, посаду обіймав із жовтня 1868 р. по травень 1875 р. та з квітня 1880 р. по травень 1881 р. Дбав про поліпшення викладання фізіології та анатомії лю¬дини й запровадив курс гістології на фізико-математичному факультеті університету. Обирався проректором університету (травень 1875 – вере¬сень 1880). З квітня 1881 р. міністром народної освіти затверджений на посаді ректора і обіймав її по 18 лютого 1883 р. Брав участь у підготовці нового загальноросійського університетського Статуту (1884), обстоював автономію університетів.

Викладав механіку, нарисну геометрію, гідростатику та гідроди¬наміку. Залишив численні наукові праці з механіки, був автором підруч¬ника для студентів "Основания теоретической динамики" (1873).

У квітні 1884 р. був обраний депутатом від університету Св. Володи¬мира на святкування 300-річчя Единбурзького університету (Англія). Дбаючи про заохочення молодих вітчизняних талантів, у 1884 р. пожертву¬вав 5 тис. крб. на заснування премії свого імені (золота медаль та 300 крб.), якої кожні два роки мав удостоюватися студент фізико-математич¬ного факультету за найкращий твір у галузі математичних та природни¬чих наук.

Мав чин таємного радника (з 1892). Нагороджений орденами Св. Анни II (1865) і І (1882) ступенів, Св. Володимира III (1874) та II (1886) ступенів, Св. Станіслава І ступеня (1878) та удостоєний відзнаки за без¬доганну службу за 40 років (1894). Сербським королем нагороджений ор¬деном Св. Сави II ступеня (1895).

Помер І. І. Рахманінов 4 грудня 1897 в Києві.

Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 127, 129.

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2017

Карта Києва з пошуком