Мельников Дмитро Федорович

1882 - 6 січня 1937 р.
Геолог, гірничий інженер,
директор Українського геологорозвідувального управління (1929-1933, 1934 -1937),
ректор Київського державного університету (1933- 1934)

Народився на Донеччині в селянській родині. Прагнучи вчитися, вступив 1902 до Ново-Олександрівського лісового інституту, але 1905 р. був виключений за участь у революційних виступах студентства. Поновив навчання в Петербурзькому гірничому інституті, після закінчен¬ня якого (1914) працював гірничим інженером на шахтах Донбасу (зго¬дом одній із шахт було присвоєно його ім’я). Продовжував свою політич¬ну діяльність і 1916 р. став членом РСДРП(б). Після жовтневих подій 1917 р. обраний членом виконкому Лисичанської ради робітничих депутатів і головою Лисичанського ревкому.

Упродовж 1929 – 1933 рр. очолював Українське геологорозвідувальне уп¬равління. У листопаді 1929 р. призначений ректором Київського полі¬технічного інституту (обіймав посаду по 15 травня 1930), а потім знову повернувся в попередню геологічну установу.

Д. Ф. Мельников сприяв організації геолого-географічного факуль¬тету (1933), залучив до роботи в університеті відомих учених-геологів – академіка М. І. Світальського, професорів В. І. Крокоса, М. І. Безбородька, Л. А. Крижанівського, молодого вченого (у майбутньому ака¬деміка й ректора), В. Г. Бондарчука. З нового 1933/34 навчального року діяли кафедри військової підготовки та фізичного виховання. У квітні 1934 р. Д. Ф. Мельников повернувся до Українського геологорозвідуваль¬ного управління.

Помер Д. Ф. Мельников 6 січня 1937. Похований у Києві.

Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 195.