Інформаційно-обчислювальний центр університету
© Всі права захищені 1995-2024
голови комісії ректорату проф. Конверського А.Є. з питань вивчення угод університету щодо будівництва, діяльності сторонніх організацій на території університету та відчуження університетського майна
29.08.08 р. була створена комісія ректорату з питань вивчення угод університету щодо будівництва, діяльності сторонніх організацій на території університету та відчуження університетського майна.
29.08.08 р. на засіданні ректорату декан географічного факультету Олійник Я.Б. поставив в.о. Леоніду Васильовичу Губерському запитання: "Чи правда, що територія, де факультет проектує розбити ландшафтний парк перед корпусом географічного факультету, віддана під комерційну забудову?".
І коли проректор з перспективного розвитку Томін Є.Ф. пояснив, що ще в 2005 р. колишнім ректором ця територія і ще багато іншої (всього – 23 гектари) була віддана під комерційну забудову фірмі "Столиця", у всіх обуренню не було меж.
Тоді ж була створена комісія ректорату.
Комісія негайно приступила до роботи. Відбулися зустрічі з представниками усіх будівельних фірм; у ролі експертів запрошували відповідальних працівників ГПУ (які займаються землею, майном, порушенням прав громадян), працівники бухгалтерії університету, представників судової влади (господарчого суду), колишні працівники університету, які могли надати комісії пояснення щодо порушених питань.
І. Комісію, зокрема, цікавили такі питання:
1) що спонукало колишнього ректора Скопенка В.В. підписувати угоди про комерційну забудову університетської землі?
2) чому, згідно угод, за надані землі університетові відшкодовували такий принизливий відсоток (10%, тоді як по місту Києву – 25-30%.
3) чи хтось в університеті (Вчена Рада, ректорат, профком, конференція трудового колективу) знає про ці угоди і чи була згода їх на це, чи проводився тендер по цих угодах?
ІІ. Комісія вивчила доцільність надання в оренду приміщень університету.
ІІІ. Комісія також досліджувала факти відчуження майна університету (а саме – гуртожитку по вул. Освіти, 4 та гуртожитку по проспекту Червонозоряному, 3).
Комісія зустрілася з представниками тих фірм, з якими були укладені угоди (фірма "Столиця", фірма "Промпобутбуд", фірма "Паруцина", фірма "ТММ").
Скажу вам відверто – враження від цих зустрічей залишилося гнітюче. Вони дивилися на членів комісії як на знедолених і ошуканих.
Особливо відстоював свою правоту представник фірми "ТММ": він розповідав про резидентів, про закордонних патронів, про обшорні зони і не схилявся до компромісу.
Комісія намагалася повернути представника фірми у русло обговорюваної проблеми, але він навіть не хотів слухати про підвищення відсотку компенсації на користь університету.
Правда, представник фірми "ТММ" пообіцяв, що поки не забудовуватимуть територію обсерваторії університету в Шевченківському районі.
Багато хто з присутніх пам’ятає обурення членів Вченої Раді через комерційну забудову на заповідній території університетської обсерваторії. Вважалося, що в цьому питанні поставлено крапку. Але виявилося, що в угоді з фірмою "ТММ" фігурує комерційна забудова обсерваторії під назвою "Об’єкт 1" (це ж треба дійти до такого кощунства, щоб планувати встановити телескопи обсерваторії на дахах 30-ти поверхових висоток!); Об’єктом 2 у цій угоді виявилися 7 гектарів землі на місці колишнього саду по вул. Ломоносова. Там планується побудувати житло на 30 тисяч мешканців. Ви уявляєте собі ситуацію, коли в студмістечку мешкає до 10 тис. студентів, а туди поселять 30 тис. сторонніх людей?
Ще раз наголошуюємо: мета комісії – не шукати компромат на колишнього керівника університету, не шукати винних у цих безчинствах, а об’єктивно вивчити ситуацію і визначити шляхи виходу із надзвичайно складного становища, в якому опинився університет.
11 вересня на комісію ректорату був запрошений колишній ректор В.В.Скопенко.
На початку засідання було коротко проінформовано про мету і завдання комісії ректорату і наголошено, що у членів комісії виникли питання стосовно обурливих фактів забудови університетської території. Лише особа з антиуніверситетськими настроями, яка не є патріотом університету, могла вчинити такі дії.
Коли слово взяв колишній ректор, то він сказав, що створення комісії пояснюється наступними виборами ректора і мета її – виявити недоліки в роботі керівництва за минулі роки, аби колишньому керівникові не так просто було обиратися в ректори університету у жовтні місяці. Земельне ж питання є надуманим. За останні роки в студмістечку нічого не будувалося і місто, зважаючи на нашу пасивність, могло забрати у нас землі студмістечка.
Колишній ректор вважає, що він багато зробив для університету, для його працівників в їх кадровому та професійному рості. Потім повторив фрагмент виступу, який він зробив у їдальні Жовтого корпусу на поминальному обіді до Дня Перемоги: що його, мовляв, Президент неправильно звільнив, що університет повинен підпорядковуватися Кабінетові Міністрів, що указ Президента буде переглянуто і, що Президент неправильно призначив Наглядову раду, бо Головою Наглядової ради не може бути професор університету, а проти деяких членів Наглядової ради стоїть примітка (за згодою).
Сам він є видатним вченим, відомим скрізь, орденоносець. І він буде захищати свою честь та гідність.
На запитання проректора з перспективного розвитку Є.Ф.Томіна: чому він, відомий вчений, орденоносець, Герой України, не відстоював наші землі в Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міській Раді, маючи такий потенціал; чому він не добивався, щоб цільовим призначенням побудували нові корпуси університету, гуртожитки, житлові будинки для викладачів; чому капітально не ремонтувалися об’єкти громадського харчування, де не було елементарних умов дя їх працівників; чому він жодного разу не був на базах практики наших студентів (батьки думають, що вони направляють дітей у найкращий ВУЗ, і що б вони сказали після того, якби побачили, в яких страшних умовах перебувають наші студенти на практиці)? – відповіді не було.
Декан радіофізичного факультету І.О. Анісімов поставив питання: як можна було допустити комерційну забудову студмістечка, зважаючи на перспективу розвитку університету?
На що колишній ректор відповів, що він читав у пресі про погіршення демографічної ситуації в державі, і в цих умовах університету вистачить наявних корпусів, а деякі з них ще й доведеться закривати.
На запитання: чому договір з фірмою "Столиця" був підписаний заднім числом – 2005 р.? (у 2007 р. він ще не був підписаний), і, що саме головне, чому цей договір був прихований від перевірки КРУ? – відповіді не було.
Відповідно до п.п. 2.2. Статуту, затвердженого Указом Президента України від 14.01.2000 № 64/2000, Університет має право здійснювати за рахунок своїх коштів інвестування житлового будівництва та брати участь у пайовому будівництві житла. У порушення зазначеного таке інвестування Університетом здійснюється за рахунок передачі права користування земельними ділянками, виділеними в постійне користування для забезпечення навчального процесу Національного вищого закладу.
18.10.2001 року за № 07-01-22 договором Київський національний університет імені Тараса Шевченка, в особі ректора Скопенка В.В. передав Акціонерному товариству холдинговій компанії "Київміськбуд", в особі президента компанії Поляченка В.А. земельні ділянки по вул. Ломоносова, 85 у м. Києві в розмірі 1,25 га (орієнтована вартість земельної ділянки становить 2,4 млн. грн.) під проектування та спільне будівництво житлового будинку та інших приміщень. Згідно з п. 4.3 укладеної угоди, як компенсацію за витрати, понесені Університетом по освоєнню зазначеної земельної ділянки, "Київміськбуд" передав у власність квартири загальною площею 10% від загальної площі квартир (1900,9 кв.м).
У червні 2003 року почалися подальші обговорення про передачу земельних ділянок ТОВ "Промжитлобуд", що зафіксовано документом вих. № 7 від 05.06.2003 року з резолюцією Ректора Скопенка В.В. "Ю.М.Сябренку. Прошу підготувати проект угоди. 19.06. Підпис Скопенко В.В.".
23.10.2003 року було підписано Договір № 07-03-17 між Ректором Скопенком В.В. та директором ТОВ "Промжитлобуд" Чернишовим А.Г. про передачу земельної ділянки по вул. Васильківський, 96-а в м. Києві розміром 1,5 га під будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями. Частки сторін цього договору на право власності на Об’єкт розподілися по загальні площі таким чином: Замовникові, як компенсацію за витрати, понесені на освоєння зазначеної земельної ділянки 10% (десять відсотків) загальної площі житла та вбудовано-прибудованого автомобільного паркінгу. За даною Угодою було виконано:
У квітні листом від 28.04.04. № 01/101-07 Ректор В.В.Скопенко звертається до Першого заступника голови Київської міської держадміністрації І.А.Фоменка з проханням надати дозвіл на виконання пректно-вишукувальних робіт та будівництва науково-офісно-житлової забудови на земельній ділянці по вул. Володимирській, 60. Акт обстеження даної території, позитивний висновок на знесення дерев, зелених насаджень та дозвіл на перенесення шахти метрострою біля хімічного корпусу Університету засвідчує про те, що дозвіл було надано, але подальше просування справи та доля Договору невідомі.
30.10.2003 року Ректором Скопенком В.В. було підписано Договір № 106/10 з ТОВ "Фірма "ТММ" в особі генерального директора Толмачова М.Г. про інвестування у вигляді дольової участі Сторін у будівництві житлових будинків комплексу з вбудовано-прибудованого приміщення громадського призначення та реконструкції обсерваторії з розміщенням телескопів на покрівлі по вул. Обсерваторній, 3 (2,19 га) та житлових будинків у комплексі з об’єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Ломоносова, Васильківської і Софії Ковалевської (6,27 га – за договором, фактично 6,09 га). Нормативно грошова оцінка переданих земельних ділянок становить 32540,4 тис.грн. За умовами п. 4.2 Університет передав всі функції як замовника "Генпідряднику-Інвестору" за дорученням, підписаним особисто Ректором В.В. Скопенком в повному обсязі. Університету повинно бути передано 10% загальної площі збудованих квартир. При цьому, відповідно до умов договору, частка Університету в будинках та спорудах іншого призначення не визначена.
Будівництво по вул. Обсерваторній, 3 не розпочато з причин протесту громадськості та професорсько-викладацького складу Університету та звернень Голови комітету з питань культури та духовності Верховної ради України В.Яворівського на ім’я Віце-прем’єр міністра України Табачника Д.В. від 11.09.2006 року № 06-7/9-51/118332 та Президента НАН України Б.Є. Патона до ректора Університету. У вересні 2006 року дорученням Кабінету міністрів України будівництво було припинено.
27.02.2003 року за № 01/03 підписано Договір з ЗАТ "Інтернафтогазбуд" в особі Голови правління Максимова В.М. (Інвестор) та ЗАТ "Побутрембуд" (Генпідрядник) щодо проектування та будівництва комплексу житлових будинків та інших споруд на земельних ділянках загальною площею 28,413 га. Строк дії договору до 2011 року. Нормативно-грошова оцінка переданої земельної ділянки становить 41,8 млн.грн. Порядок розрахунків за Договором передбачено п. 4.1, згідно з яким Університету у власність після завершення будівництва буде надано 10% від загальної площі квартир. Частка Університету в будинках та спорудах іншого призначення також не визначена.
За дорученням Ректора Університет передав всі функції Замовника "Інвестору-Генпідряднику". За зверненням Ректора до голови Київської міської ради Омельченка О.О. рішенням Київміськради було вилучено Земельну ділянку по вул. Академіка Глушкова,6 в м. Києві розміром 28,4134 га та іншим рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419-5/1829 університету надано в довгострокову оренду (строкове платне користування) ті ж самі Земельні ділянки розміром 28,4134 га на 10 років з цільовим призначенням під будівництво житлових будинків та об’єктів соціально-побутової сфери на вул. Академіка Глушкова , 6. Акт приймання-передачі земельних ділянок від 02.06.2005 року підтверджений підписами Київського міського голови О.Омельченка та Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка В.Скопенка.
Виходить, що земля, яку держава нам дала у довічне користування виключно для його потреб (чи для спорудження корпусів, гуртожитків, житла для викладачів) передано ж університетові в оренду, щоб передати будівельній фірмі в комерційну забудову. До речі, університет змушений сплачувати оренду, бо у фірми немає на це коштів (хоча раніше фірма обіцяла сплачувати оренду).
На даний час в зоні будівництва знаходяться навчальний корпус № 8 Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Фізико-математичний ліцей Університету. Проектною документацією на будівництво передбачено збудувати: 11 житлових будинків, дві загальноосвітні школи, два ясла-садки, плавальний басейн, спортивно-розважальний центр, неопалювана автостоянка (паркінг) на 2673 машино-місця, 11 інженерних споруд ЦТП, ТП, тощо. За даним проектом передбачається на території Військового інституту будівництво трьох трансформаторних підстанцій:
З фірмою "Паруцина" 7 лютого 2008 р. було підписано угоду на передачу їй під забудову (спочатку знесення) недобудованих майстерень (вул. Ломоносова, 36), будівлі профілакторію, що також підлягають знесенню (вул. Ломоносова, 38), недобудованого спорткомплексу по вул. Мельникова, 36. Зокрема, на Мельникова побудують Офісний центр і паркінги, а нам дадуть на шостому поверсі лекційні приміщення для Інституту журналістики та спортзал.
12 вересня відбулося судове засідання в господарському суді м. Києва за позовом міської прокуратури щодо розірвання угоди між Університетом і фірмою "Паруцина". Суд прийняв рішення на нашу користь. Але попереду ще наступні судові інстанції. Зрозуміло, що фірма "Паруцина" на цьому не зупиниться і буде подавати апеляцію, а якщо ми виграємо судовий процес, то - і касацію. Надто привабливими є "золоті" університетські землі.
До речі, в слідчому управлінні податкової міліції відповідно до довідки КРУ розслідується кримінальна справа проти колишнього ректора В.В. Скопенка за нецільове використання коштів. Сам же він про це розважливо говорить, що його вини тут немає, оскільки йдеться про позику викладачам, співробітникам на квартири (тобто йому ще потрібно співчувати).
А як бути з підписаними заднім числом угодами про комерційну забудову, із схованими від КРУ угодами, з оплатою витрат за комерційні фірми в стінах університету?! Перебудова і перші роки незалежності принесли ще одну новинку в діяльність університету – це орендарі в його стінах.
Пам’ятаєте, в Євангелії описується факт, коли Ісус Христос вигнав торгівців, мінял, лихварів із Храму? Наш же університет – це також Храм, Храм духовності, науки, культури.
Проте ділки від нецивілізованого бізнесу або не читали Святого Писання, або ж нехтують ним. І університет заполонили різноманітні фірми. В престижних аудиторіях, як ми кажемо, на урядовому поверсі, були віддані орендарям ауд. 201, 202, 203, 204, 205; займалися приміщення в підвалах, на дахах, в складських приміщеннях і навіть в університетських мурах (я маю на увазі мур університету зі сторони бульвару Шевченка).
На сьогодні в університеті діє 59 фірм.
В статутній діяльності цих фірм записані дуже пристойні речі: комп’ютеризація, вивчення мов, підвищення кваліфікації, розробки підручників і т.д.
А насправді їх діяльність полягає в іншому: наприклад, фірма "Відерштраль", що в стіні розташована, є звичайнісінькою турфірмою.
А яка принизлива оренда: в центрі міста за 115 м2 фірма за рік сплачує 20 тис. грн., при цьому всі комунальні послуги (вода, тепло- та електропостачання) сплачує університет.
Я вже не кажу про фірму "ФІНІВЕСТ", яка розміщувалася в будиночку, де зараз знаходиться НДЧ.
Керівники фірми "ФІНІВЕСТ" – це взагалі мудреці. Взявши в оренду цей будиночок, роками (з мовчазної згоди керівництва університету) не платили орендну плату, а потім передають цю будівлю в суборенду спец. підрозділу податкової міліції країни.
Хто за це відповість?!
Відомо ще з давніх давен – хто не шанує традиції громади, хто нехтує надбанням громади, тому не місце в громаді.
Гуртожитки університету – це наша меморія, історія, антологія студентського життя. Цілі покоління студентів проходять гуртожицьке життя. Гуртожиток на все життя стає рідною домівкою колишньому студенту.
Як же до цієї норми ставляться у нас, в рідному університеті?
У 1988 р. одним розчерком пера колишній ректор В.В. Скопенко віддає гуртожиток університету по вул. Освіти, 4. Замість того, щоб йти у високі інстанції і добиватися примноження університетського майна, тут, навпаки, йде розбазарювання.
Така ж доля і у гуртожитку по проспекту Червонозоряному. Цей гуртожиток відданий іноземній фірмі, в якому після переобладнання, розміщені ресторан, казино і тепер здає в оренду іншій фірмі.
Який же зиск має університет? – 134 тис. грн. За 5 років!!!
Шановні колеги, наводити факти можна й далі. Але достатньо і цього, щоб зрозуміти, в якій найжахливішій ситуації опинився університет завдяки авторитарній діяльності однієї особи - колишнього ректора В.В. Скопенка. Ми повинні все зробити, аби закласти в оновлений Статут Університету положення, які унеможливлюють такі антиуніверситетські дії з боку керівника.
Сьогодні керівництво університету робить все, щоб з найменшими втратами вийти зі становища, що склалося.
І коли колишній керівник веде мову про захист своєї честі і гідності, то йому необхідно покаятися і просити прощення у громади.
Більшість із вас пам’ятає, що перед нинішнім корпусом географічного факультету був пам’ятний знак, на якому було викарбовано, що "тут буде споруджено Університет Шевченка". Цей знак антиуніверситетськи настроєні люди викопали і заховали, бо на місці цього знаку проектується побудувати багатоповерховий паркінг – по нашому "гараж".
Шановний Олександр Андрійович, прохання знайдіть цей пам’ятний знак і поверніть його на місце, нехай він нагадує цим людям, що ми, університетчики, будемо боротися за кожну п’ядь університетської землі.
Шановні колеги! Я доповів лише про перші кроки роботи комісії, попереду складна і важка робота.
Жодна із фірм не йде на поступки. Нам треба піднімати наш колектив, студентство. Пройти складні судові процеси, зробити все, щоб повернути наші землі, наше майно.
Комісія і надалі буде працювати в тісному контакті з Вченою Радою, профспілкою, студентським парламентом.
Окрилює нас те, що нарешті ми встали з колін, ми подолали в собі страх і ми повинні все зробити для розквіту рідного Університету!
Дякую за увагу!
Публікується за пропозицією членів Вченої Ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Додатки
Інформаційно-обчислювальний центр університету
© Всі права захищені 1995-2024