Про Навчально-науковий центр "Інститут біології та медицини"

Заснування: Біологічний факультет Київського університету розпочав свою діяльність у 1933 р. Інститут біології був створений у червні 2011 р. шляхом об'єднання біологічного факультету, Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна, зоологічного музею та Канівського природного заповідника.

Кафедри: Біофізики, біохімії, ботаніки, вірусології, екології та охорони навколишнього середовища, загальної та молекулярної генетики, зоології, мікробіології та загальної імунології, фізіології людини і тварин, фізіології та екології рослин, фундаментальної медицини, цитології, гістології та біології розвитку.

Підрозділи: відділення експериментальної біології (8 науково-дослідних лабораторій), відділення біологічних і біомедичних технологій (3 науково-дослідні лабораторії), Науково-дослідний інститут імені академіка Петра Богача (3 науково-дослідних сектори), Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна, Канівський природний заповідник, зоологічний музей.

Спеціальності:
Освітній ступінь «бакалавр»: біологія, біотехнології та біоінженерія, екологія, садово-паркове господарство, технології медичної діагностики та лікування.
Освітній ступінь «магістр»: біологія.

Спеціалізації / освітні програми:
Освітній ступінь «бакалавр»: біологія, біотехнологія, дієтологія, екологія, лабораторна діагностика, садово-паркове господарство.
Освітній ступінь «магістр»: біофізика, біохімія, ботаніка, вірусологія, генетика, зоологія, імунологія, лабораторна діагностика біологічних систем, мікробіологія, молекулярна біологія, фізіологія та екологія рослин, фізіологія людини і тварин, цитологія та гістологія.

Директор: Людмила Іванівна Остапченко, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії імені О.В. Палладіна НАН України.

Наявність гуртожитку: так

Військова кафедра: проходження військової підготовки здійснюється за програмою підготовки офіцерів запасу за контрактом у Військовому інституті КНУ імені Тараса Шевченка.

Викладання дисциплін іноземною мовою: студенти-магістри мають змогу вивчати певні дисципліни виключно іноземною мовою: «Біологія у світовому просторі», «Основи сучасної фармакології».

Видатні випускники: Гамалія Микола Федорович (1932) - фахівець в галузі дослідження біологічної та лікувальної дії лазерного випромінювання, ним були розроблені методи лазерної терапії пухлин, очолює проведення в Україні доклінічних досліджень і підготовку втілення в клінічну практику методів фотодинамічної терапії пухлин; Зеров Дмитро Костянтинович (1895) - видатний фахівець світового рівня в галузі болотознавства, систематики та філогенії вищих і нижчих рослин, геоботаніки, флористики, бріології, історії флори та рослинності, ботанічної географії, засновник української палінологічної школи; Кордюм Віталій Арнольдович (1931) - відомий український вчений, створив новий напрямок в галузі генної біотехнології - фагозалежний суперсинтез, за допомогою якого отримано рекомбінантний інтерферон альфа-2 людини, проводить роботи з генної терапії інсулінзалежного цукрового діабету та атеросклерозу, є розробником нових лікарських засобів на основі генних технологій, Костерін Сергій Олексійович (1950) - відомий український вчений в галузі біофізики мембран гладеньких м’язів і біохімічної кінетики, академік НАН України, заступник директора Інституту біохімії імені акад. О.В. Паладіна НАН України; Кучеренко Микола Євдокимович (1939) - відомий український біохімік, академік НАН України, засновник наукової школи радіаційної біохімії, відомий розробкою потужної інтелектуальної та матеріальної бази для підготовки спеціалістів у галузі біохімії, досліджував процеси біологічного метилування в умовах радіаційного опромінення; Мельничук Максим Дмитрович (1973) - видатний український вчений, засновник наукової школи фундаментальних та прикладних основ молекулярної вірусології, нано- і біотехнологій та біоенергетики, віце-президент Національної академії аграрних наук України, губернатор Київської області з лютого 2016 року; Родніна Марина Володимирівна (1960) професор у галузі біохімії, член Німецької академії наук Леопольдіна, директор відділу фізичної біохімії Інституту біофізичної хімії Макса Планка в Ґетінґені (Німеччина), лауреат найпрестижнішої німецької наукової премії ім. Ляйбніца, автор робіт, присвячених механізмам функціонування рибосом під час трансляції.

Адреса: 03127, м.Київ, просп. Академіка Глушкова, 2

Тел.: (044) 521-35-98

Факс: (044) 521-35-98

E-mail: decanat_bf@univ.kiev.ua

Web: biology.univ.kiev.ua

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2017

Карта Києва з пошуком