ІНОЗЕМНІ МОВИ

АНГЛІЙСЬКА МОВА
Лексичний матеріал: 1000 лексичних одиниць, які містять 850 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -er, -ing, -ment, -tion (sion), -ness, -ity; прикметників -less, -ful, -able, -у; числівників: -teen, -ty, th; прислівників: -ly; префіксів дієслів re-; прикметників: un-, dis-.

Граматичний матеріал
а) для усного мовлення
Синтаксис. Вживання простого (поширеного, непоширеного) речення з дієслівним, іменним і складеним присудком.
Вживання безособових речень типу it is warm, it is raining, it is late.
Морфологія. Іменник. Вживання іменників у множині, присвійному відмінку.
Артикль. Основні випадки вживання неозначеного, означеного, нульового артиклів.
Прикметник. Вживання прикметників у вищому і найвищому ступенях, утворених за допомогою суфіксів і допоміжних слів.
Дієслово. Вживання Present Indefinite для вираження звичайних дій, що відбуваються постійно, регулярно, а також для вираження дій, що відбуваються одна за одною. Вживання Past Indefinite для вираження дій, які відбулися у закінчений період часу в минулому; Future Indefinite — для вираження майбутніх дій; Present Continuous – для вираження дій, що відбуваються у момент мовлення; Present Perfect – для вираження дій, завершених у минулому, результат яких відчувається тепер. Вживання Present Indefinite для позначення майбутньої дії після сполучників when, if. Вживання Present, Past, Future Indefinite Passive. Модальні дієслова та їх еквіваленти. Дієслівні форми непрямих способів.
Прислівник. Вживання прислівників у вищому і найвищому ступенях порівняння за допомогою суфіксів і допоміжних слів.
б) для читання
Морфологія. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні речення, що містять Past Continuous Tense, Perfect Tense, форми на -ing (герундій, дієприкметник 1).
Синтаксис. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні умовні речення, що виражають нереальні, неможливі дії. Об’єктно-інфінітивна, об’єктно-дієприкметникова та суб’єктно-інфінітивна конструкції.
НІМЕЦЬКА МОВА
Лексичний матеріал: 1000 лексичних одиниць, які містять 850 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -er, -ler, -chen, -lein, -ung, -heil; -keit; прикметників -ig, -isch, -los, -lich, -haft, -bar; порядкових числівників -te, -ste; префіксів прикметників un-, префіксів дієслів zur.ck-, auf-,mit-. Дієслова з невідокремлюваними префіксами be -, er-, іменники, утворені шляхом словосполучення.

Граматичний матеріал
а) для усного мовлення
Синтаксис. Вживання стверджувальних речень, заперечних речень з nicht і kein, наказових (спонукальних), питальних речень з питальними словами та без них. Вживання речень з присудком, вираженим зв'язкою з іменником чи прикметником у короткій формі (складний іменний присудок), з простим дієслівним присудком, з простим присудком, вираженим дієсловами з відокремлюваним префіксом у простих і складних часових формах (Perfekt, Futurum I).
Вживання речень із складним дієслівним присудком, вираженим модальним дієсловом з інфінітивом, дієсловом, дієсловом з zu.
Вживання складнопідрядних речень з підрядним додатковим із сполучником da., з підрядним часу із сполучником wenn, з підрядним причини із сполучниками weil, da, із сполучником als для позначення одночасності дії в головному і підрядному реченнях. Вживання складносурядних речень із сполучниками und, aber, denn, deshalb. Вживання речень з підметом, вираженим, займенниками man, es.
Морфологія. Відмінювання і вживання іменників у різних відмінках.
Артикль. Вживання означеного артикля. Вживання неозначеного артикля. Вживання нульового артикля.
Дієслово. Утворення і вживання часових форм сильних та слабких дієслів у Pr.sens, Futurum, Perfekt, Imperfekt.
Вживання Pr.sens у значенні теперішнього і майбутнього часу.
Вживання Perfekt у бесіді і короткому повідомленні про те, що відбулося. Вживання Imperfekt у розповіді.
Прикметник. Вживання короткої форми прикметників. Утворення, відмінювання і вживання ступенів порівняння прикметників у різних відмінках.
Прислівник. Вживання прислівників у різних ступенях порівняння.
Займенник. Вживання особових займенників у називному, давальному і знахідному відмінках. Відмінювання і вживання вказівних займенників jener, dieser, присвійних займенників, займенників wer і was.
Прийменник. Вживання прийменників з подвійним керуванням, прийменників, що вимагають давального відмінка: aus, bei, nach, mit, von, zu, прийменників з родовим відмінком w.hrend; із знахідним відмінком f.r, durch, ohne, um, gegen.
б) для читання
Вступники повинні розпізнавати та розуміти при читанні інфінітивні групи, основні випадки вживання інфінітива з часткою zu.
Складнопідрядні речення з підрядним часу і сполучниками als, nachdem, в яких попередня дія виражена дієсловом в Plusquamperfekt, а наступна – дієсловом в Imperfekt.
Складнопідрядні речення з підрядним означальним, що вводиться сполучними словами der, die, das в усіх відмінках. Речення з пасивною конструкцією в Pr.sens Imperfekt Passiv. Речення з конструкцією haben або sein+zu+ Infinitiv. Речення з конструкцією: модальне дієслово + lnfinitiv Passiv.
Partizip I, Partizip II у ролі означення. Поширене речення, що містить дієприкметникові звороти з Partizip l, Partizip II.
ФРАНЦУЗЬКА МОВА
Лексичний матеріал: 1000 лексичних одиниць, які містять 850 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників -ment, -eur (euse), -ier (i.re), -ie, -isme, -tion, -esse, суфіксів прикметників -eux (euse), -able, -al, префіксів дієслова re-, суфіксів числівників -i.me. Слова з префіксом in-.

Граматичний матеріал
а) для усного мовлення

Синтаксис. Вживання простого речення з дієсловом та іменним присудком. Вживання дієслова .tre як зв'язки (Nous sommes dans la cour). Вживання питального речення est-ce que, з питальними словами (O. va-t-il?). Вживання заперечної форми речення з nе...pas, ne...rien, ne...jamais.
Морфологія. Іменник. Вживання іменників у множині.
Артикль. Вживання означеного і неозначеного артикля в їх основному значенні. Вживання скороченої форми означеного артикля, злитих форм артикля du, des, au, aux. Вживання партитивного артикля з іменниками, які означають речовини та якість (du pain, du courage).
Найбільш поширені випадки вживання нульового артикля.
Вживання вказівних та присвійних займенникових прикметників з іменниками.
Прикметник. Вживання жіночого роду, форм числа, вживання ступенів порівняння.
Дієслово. Вживання часових форм Pr.sent de l'Indicatif, Pass. compos., Futur simple, Futur et Passe imm.diat, Imparfait дієслів I, II та III груп, Plus-gue-parfait, Futur dans le pass., що вивчаються відповідно до потреб усного мовлення та читання. Вживання зворотних дієслів у пройдених часових формах.
Вживання Imp.ratif (2-а особа однини і множини та 1-а особа множини) Conditionnel et Subjonctif (pr.sent, pass.).
Займенник. Вживання особових займенників у (функції підмета і додатка (mе, te, il, les, lui, vous, leur), вживання неозначено-особового займенника on, вживання займенника y, en.
Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників.
б) для читання
Морфологія. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні 3-ю особу однини і множини Plus-que-parfait, Forme passive, Conditionnel Pr.sent, безособові форми дієслова G.rondif, Participe Pr.sent.
Займенники та частки. Відносні займенники qui, que, обмежувальна частка nе...que.
Синтаксис. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні інфінітивний зворот з підсилювальними частками c'est...qui, с'est...que, складнопідрядні речення, в тому числі з підрядними умови
(Si j'ai/j'avais le temps, j'irai/irais au cin.ma).
ІСПАНСЬКА МОВА
Лексичний матеріал: 1000 лексичних одиниць, які містять 850 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників: -о, -а, -е, -ista, -ano, -ada, -ante, -ente, -iente. -ci.n, -dor, -ero(a), -miento, -mento; дієслів -er, -ear, -ecer, -ificar, -izar; префіксів дієслів і прикметників re-, sobre-, inter-, ante-, de-, des-, dis-, en-; суфіксів прикметників: -able, -ible, -ero(a), -eso(a), -iso(a), -ista, -oso(a); -al, -il, -ante, -iente, -dor, -eno, -ense, - ano; зменшувальних та збільшувальних суфіксів окремих слів; префіксів дієслів со-, соn-, pre-.

Граматичний матеріал
а) для усного мовлення
Синтаксис.
Вживання простого (непоширеного, поширеного) речення з дієслівним, іменним і складеним дієслівним присудком; вживання дієслів ser, estar в іменному присудку; дієслова-зв'язки спонукальних речень; питальних речень без питального слова і з питальними словами; речень в заперечній формі. Вживання подвійного заперечення в заперечному реченні; складнопідрядних речень з підрядними умови; складнопідрядних речень з підрядними додатковими (дієслово додаткового речення стоїть в Presente de Indicativo), імпліцитних речень; складнопідрядних речень.
Морфологія. Артикль. Основні випадки вживання неозначеного артикля. Основні випадки вживання означеного артикля. Основні випадки вживання нульового артикля.
Займенник. Вживання присвійних займенників в ненаголошеній формі (перед іменниками) Мі libro, вказівних займенників-прикметників (перед іменниками) Este libro, заперечних займенників; неозначених займенників-прикметників (перед іменниками); особових займенників у функції підмета, прямого і непрямого додатка (ненаголошена форма).
Прикметник. Вживання прикметників у відповідному роді і числі, у вищому та найвищому ступенях порівняння, вживання особливих форм ступенів порівняння прикметників bueno, malo, grande, peque.o, alto, bajo.
Дієслово. Вживання часів дієслів Modo Indicativo. Presente de Indicativo, Pret.rito Perfecto, Pret.rito Indefinido, Futuro Simple; Imperativo: дієслів 2-ї особи однини і множини (стверджувальна і заперечна форма); Infinitivo.
Вживання неправильних та зворотних дієслів. Вживання форм інфінітива, що пишуться разом з особовими займенниками. Вживання безособових речень.
Вживання інфінітивних конструкцій gustar+infinitivo; querer+ infinitivo; empezar a+infinitivo; tener que+infinitivo; aprender+ infinitivo.
Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників.
б) для читання
Морфологія. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні речення з дієсловами Pret.rito Imperfecto de Indicativo, Pret.rito Pluscuamperfecto de Indicativo. Вступники повинні розпізнавати і розуміти дієслівні форми Gerundio, Participio pasado, Presente de Subjuntivo, Imperativo negativo зворотних дієслів; Voz pasiva; інфінітивні конструкції o.r+infinitivo, acabar de+infinitivo, estar+participio, haber de+infinitivo, al+infinitivo, ponerse+participio.
Синтаксис. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні складносурядні речення.
ІТАЛІЙСЬКА МОВА
Лексичний матеріал: 1000 лексичних одиниць, які містять 850 одиниць продуктивної лексики. Слова, утворені від відомих коренів за допомогою афіксів: суфіксів іменників: -о, -а, -е, -ista, -zione, -anza, -mento; суфіксів прикметників: -abile, - ibile, -ente; префіксів дієслів: ri-, in-.

Граматичний матеріал
а) для усного мовлення
Синтаксис
. Вживання простого речення з дієсловом та іменним присудком. Вживання дієслова essere як зв’язки. Вживання питального речення з питальними словами. Вживання заперечної форми речення. Вживання подвійного заперечення. Вживання безособових і номінативних речень; складносурядних речень; складнопідрядних речень з підрядним додатковим.
Морфологія. Іменник. Рід іменників. Вживання іменників у множині.
Артикль. Основні випадки вживання неозначеного, означеного, нульового артиклів. Форми роду і числа означеного артикля.
Прикметник. Форми роду і числа прикметників. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників.
Дієслово. Вживання часів дієслів Modo Indicativo: Presente, Passato Prossimo, Passato Remoto, Imperfetto, Trapassato Prossimo, Trapassato Remoto, Futuro Semplice. Наказовий спосіб. Модальні дієслова. Умовний спосіб (Сongiuntivo, Condizionale). Вживання інфінітивних конструкцій.
Займенник. Вживання особових займенників у функції підмета, прямого і непрямого додатка. Вживання присвійних займенників.
Прислівник. Вживання ступенів порівняння прислівників.
б) для читання
Морфологія
. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні речення, що містять Presente, Passato Prossimo, Passato Remoto, Trapassato Prossimo, Trapassato Remoto, Futuro Semplice.
Синтаксис. Вступники повинні розпізнавати і розуміти при читанні умовні речення, що виражають потенційні та нереальні дії, конструкції Accusativo con Infinito, Accusativo con Gerundio, інфінітивні, герундіальні, прикметникові конструкції.

Детально структура іспитів та зразки білетів на факультети інституту представлені в файлі формату MS Word або те саме в архіві RAR

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2022