Новини

 

На вшанування 200-річчя Тараса Шевченка

29.10.2013

У рамках Циклу презентацій видань на вшанування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка від кафедри історії української літератури і шевченкознавства (куратор Циклу презентацій Галина Усатенко) КНУ імені Тараса Шевченка відбулася представлення філологічній громадіЮвілейного проекту від видавництва «Критика». Два видання – коментоване зібрання текстів «Тарас Шевченко в критиці» (том І: «Прижиттєва критика», [1839–1861]) та першу в історії українського книговидання факсимільну публікацію першодруку Шевченкової поеми «Гайдамаки» (1841) у трьох книгах – видавництво підготувало спільно з Інститутом джерелознавства НТШ-а таІнститутом Критики за підтримки Наукового товариства ім. Шевченка в Америці. Презентація книжок за участю упорядників, літературознавців-дослідників та авторів відбулася 28 жовтня у стінах Інституту філології.

Першим поділився враженнями від підготовки книжки «Тарас Шевченко в критиці» співавтор видання – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інститут літератури НАН України Олександр Боронь. «У першій книжці двотомника зібрано 239 текстів прижиттєвої критики. Видання тим і цікаве, що у ньому вміщені першоджерела – широка база для наукових студій. Зокрема, у праці вперше введено в науковий обіг незнані тексти – перші англомовна та російськомовна рецензії на творчість Тараса Шевченка», - зазначив науковець. Складність роботи над подібними проектами полягає у скрупульозності дослідження матеріалу на чорновому полі науки. Для цього вкрай важливе уміння планувати і розподіляти обов’язки між командою. Часом необхідно витратити кілька днів на атрибування одного рядка з тексту. Іноді авторство так і не вдається встановити. Це свідчить про нескінченність праці над дослідженням Шевченка. Ідея подати широкий контекст епохи Тараса Шевченка, показати його стереоскопічно належить професору Григорію Грабовичу. Ґрунтовна передмова науковця є ключем до розуміння критичної інтерпретації, яка підважує більшість усталених схем і концепцій у шевченкознавстві. Другий том критики планують видати до ювілею Тараса Шевченка. У ньому міститиметься критика за 10 місяців – від першого дня попісля смерті Шевченка.

Про свою участь і роль в проекті ювілейних видань розповів також український літературознавець, критик, письменник-фантаст, доцент кафедри історії російської літератури Інституту філології Михайло Назаренко. «Мене залучили до створення «Шевченка в критиці» як русиста, оскільки значна частина досліджуваних матеріалів написана російською мовою і вміщена в російських збірках», - зазначив дослідник. Контексти, в яких «працюють тексти», знаходяться на перетині української та російської історій, тому вкрай важливим було залучення до роботи над виданням спеціалістів із різних галузей філології. Одним із таких став відомий текстолог – кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник Львівського відділення Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Олесь Федорук.

Олесь Федорук – автор дослідження «Перше видання Шевченкових «Гайдамаків». Історія книжки», що входить до першої в історії українського книговидання факсимільної публікації першодруку Шевченкової поеми «Гайдамаки». «Насправді, матеріалів, які варто було бвнести до канону шевченкознавства, мало. Це насамперед всі праці джерелознавчого характеру, в тому числі фоліант «Тарас Шевченко в критиці», та праці інтерпретаційного характеру, до яких також належать дослідження Грабовича», - переконаний текстолог. Презентоване видання «Гайдамаків», без сумніву, входить до цього канону. Це – триптих, який становлять коментарі, інтерпретації та доповнення. Олесь Федорук на конкретних прикладах з поеми продемонстрував, наскільки важлива роль професійного текстолога, який виступає медіумом між текстом і читачем. І хоча текстологія Шевченка, здавалося б, добре пропрацьована, над нею тяжіє ідеологічний покров. Тому, вважає Олесь Федорук, «на доробок попередників треба дивитися критичним оком, тоді ми зможемо йти далі».

Останнім взяв слово головний ініціатор, редактор і автор ідей двох ювілейних видань український і американський літературознавець, професор кафедри української літератури Українського наукового інституту Гарвардського університету, засновник і головний редактор часопису «Критика», голова Наукового товариства Шевченка у США Григорій Грабович. Науковець почав з того, що обидві праці про Шевченка є ревізіоністськими: «Ми маємо осмислювати і переосмислювати. Те, що характеризує нинішній проект – це дефакто соціологічний огляд зростання і розвитку української літератури як такої». Автори видань спробували дослідити процес «реагування на певні явища у певному плані, які мають іманентні обмеження». Йдеться про «картинку, кліп, знімок публічного процесу» – рефлексії на Шевченка, які здебільшого підпадали цензурі. Однак і такі матеріали мають високу цінність, переконаний Григорій Грабович, оскільки вони демонструють некерований процес, у якому відбувалася поступова кристалізація поглядів на художника та письменника у час, коли «ніхто не знав, що Шевченко є Шевченком». «Кожне покоління має не лише право, а й обов’язки по-новому прочитувати письменників», - вважає професор. Тому на шевченкознавців покладається серйозна відповідальність не лише стерти ідеологічний наліт з постаті Шевченка, а й заповнити лакуни (часто запрограмовані) його світової рецепції. Саме це завдання, на думку Григорія Грабовича, є перспективним і актуальним у дослідженні Шевченка. У роботі над факсимільним виданням «Гайдамаків» науковця вразила глибина пластів і складнощі прочитання поеми. Грабович виділив два ключові моменти у творі, які вважає засадничими для інтерпретації: «Гайдамаки» стали засобом відтворення не історичних подій, а колективної пам’яті, а через неї – ідентичності». Досліднику йдеться про біблійний концепт жертвоприношення, яке гарантує відродження національної самості та духу.

За тим гостей привітала завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства професор Оксана Сліпушко. Науковець зазначила, що нинішня презентація чудово вписується у Програму заходів до 200-річного ювілею Тараса Шевченка, розроблену КНУ імені Тараса Шевченко спільно з Міністерством освіти і науки.

Ювілейні видання під загальною редакцією і зі вступними статтями Григорія Грабовича вже отримали перші відгуки. У фахових виданнях з дослідником розпочав дискусію Юрій Барабаш. У полемічний діалог з Олесем Федоруком на сторінках часопису «Слово і час» вступив співавтор «Тараса Шевченка в критиці» Олександр Боронь. Автори проекту сподіваються на широкий резонанс виданьу суспільстві насамперед через новаторство підходів і унікальність матеріалів у дослідженнях.





Текст: Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології
Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024