Новини

Всього : Фотографія :

 Наприкінці липня 2022 року Канівському природному заповідникові виповниться 99 років, із яких 83 – складають спільну історію заповідника й Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Напередодні такої знаменної події із дводенним робочим візитом у заповіднику побували представники адміністрації й служб ректорату Університету. Упродовж 2–3 липня 2022 року університетська делегація ознайомлювалася з господарською діяльністю колективу Канівського природного заповідника й аналізувала можливі загрози, пов’язані з веденням повномасштабної загарбницької російсько-української війни. Окрім того, представники КНУ імені Тараса Шевченка відвідали могилу першого ректора Університету Михайла Максимовича в селі Прохорівці й місце перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

Як відзначив ректор Володимир Бугров, «Канівський природний заповідник – не лише стратегічний природоохоронний об’єкт. Для Університету він був і залишатиметься ключовим науковим об’єктом, важливою базою практики для тисяч студентів (біологів, географів, геологів, філологів), місцем із унікальними археологічними знахідками (скіфське городище, поселення полян, середньовічне городище міста-фортеці Родень), а також потужним культурно-просвітницьким краєзнавчим центром на базі Музею природи, що послідовно працює зі школярами Черкащини. Саме тому цей унікальний структурний підрозділ потребує виняткової уваги з боку адміністрації Університету й служб ректорату».

Ректор Володимир Бугров висловив щиру подяку й вручив іменні грамоти адміністрації й представникам трудового колективу Канівського природного заповідника за його безперебійну роботу навіть за часів повномасштабних бойових дій в Україні. Також представники ректорату передали керівництву Канівського природного заповідника КНУ мультимедійний проєктор і ноутбук, використання яких у навчальних і наукових цілях суттєво покращить освітній і дослідницький процеси. 

За результатами робочого візиту керівництво Університету уклало перелік нагальних завдань для покращення становища й діяльності Канівського природного заповідника. Ідеться, зокрема, про:

• забезпечення повноцінного наукового, фінансового й господарського функціонування заповідника в умовах воєнного стану;
• посилення охорони території заповідника;
• оновлення матеріально-технічної бази й інфраструктури, пов’язаної зі студентськими практиками;
• для покращення державного фінансування – лобіювання надання на законодавчому рівні заповідникові статусу наукового об’єкта, що становить національне надбання.

Ректор Володимир Бугров відзначив іще й те, що «постійної уваги й догляду потребує могила першого очільника КНУ Михайла Максимовича», бо «це – наша університетська історія, якої не маємо права забути».

Довідково: Канівський природний заповідник – унікальний структурний підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка й природний заповідник України. Його заснування відбулося 30 липня 1923 року, тож він є одним із найдавніших в Україні. Природоохоронний об’єкт знаходиться неподалік від Канева й Чернечої гори, де перепоховано Тараса Шевченка; території заповідника займають частину Дніпрового правобережжя, заплавні острови Дніпра (Шелестів, Круглик), Зміїні острови Канівського водосховища. Загальна площа – 2027 гектарів. Колектив Канівського природного заповідника опікується охороною еталонних і унікальних природних комплексів українського лісостепу; сприяє збереженню біорозмаїття флори й фауни; вивчає динаміку змін природних процесів, що відбуваються в екосистемах. Від початку повномасштабної російсько-української війни проведення наукових досліджень суттєво ускладнилося: окремі локації, де велися традиційні спостереження, стали тимчасово недоступними для науковців. Але навіть за сучасних непростих умов: працює метеостанція; провадяться фенологічні спостереження й інші моніторингові дослідження за програмою «Літопису природи»; виконуються раніше заплановані науково-дослідницькі роботи.

  Центр комунікацій