Новини

Всього : Фотографія :

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулися урочистості на вшанування 103-ої річниці від проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Заходи було проведено напередодні Дня соборності, 21 січня 2022 року. До участі в подіях долучилися представники адміністрації КНУ, керівники структурних підрозділів і працівники Університету.

Колективне виконання державного гімну й підняття прапора України для всіх присутніх стали символом згуртованості і єднання українства. На продовження урочистостей виступив ректор Володимир Бугров, який наголосив на історичній важливості Великої Злуки, коли «вперше, від давніх часів, у єдину, цілісну, соборну Україну з’єдналися Наддніпрянська Україна й українці Галичини», нагадав про важливу роль у тих подіях викладачів і вихованців КНУ, бо ж «Софійський майдан, Червоний корпус Університету, Педагогічний музей, де була Українська Народна Рада, – знаменні для всіх нас місця української історії», і запевнив: «Жовто-блакитний прапор, що майорить на щоглі головного навчального корпусу, завжди буде тут – символізуватиме блакитне українське небо й золотаві лани пшениці, уособлюватиме всі частини нашої держави. Ми з вами знаємо, що перемога буде!».

Потому всі охочі мали змогу долучитися до інтелектуальних дискусій у межах онлайн-мосту «Дорога до Акту Злуки». Захід було зініційовано представниками кафедри новітньої історії України історичного факультету КНУ. Співорганізаторами події, разом із КНУ імені Тараса Шевченка, виступили такі навчальні, наукові й державні інституції:

• Львівський національний університет імені Івана Франка;
• Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
• Інститут історії України НАН України;
• Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України;
• Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України;
• Національна спілка краєзнавців України;
• Фастівська міська рада, на залізничній станції якої й підписувався «предвступний договір» про Велику Злуку.

У вітальній промові ректор Володимир Бугров наголосив: «Шлях до цієї видатної події торувався українцями упродовж століть, у новітню добу ідея української соборної, незалежної держави викристалізувалася й стала реальністю. На шляху соборницького поступу українство супроводжували перемоги й поразки, тріумфи й провали, подвижництво й пасивність. Під час сьогоднішнього мосту обговорюватимемо історичну вагу подій 1918–1919 років, коли суголосні ідеї соборності, що лунали зі Львова й Києва, – трансформувалися в державні документи, прийняті у Фастові, Станіславові й Києві. Говорити про ті події особливо радісно, бо саме тоді здійснилися віковічні мрії, із якими жили й за які вмирали кращі сини й доньки України! Для нас, сучасних, головне, що сьогодні й назавжди ми – єдині й соборні». Ректор Університету подякував усім інституціям-організаторам за небайдужість до важливої історичної теми, ознайомив присутніх із тематикою панельних дискусій і побажав учасникам події жвавих і результативних обговорень.

Наукове й особисте осмислення історичної ваги Акту Злуки й побажання учасникам дискусії оприлюднили також ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Володимир Мельник; ректор Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда; віце-президент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, професор Олег Рафальський; директор Інституту історії України НАН України, професор Валерій Смолій; директор Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, професор Ігор Соляр; Фастівський міський голова Михайло Нетяжук.

Потому присутні мали можливість прослухати й фахово обговорити доповіді в межах багатогранної наукової дискусії за темою: «Українська соборність: парадигма революційної доби».

Центр комунікацій