Новини

 

ЖИТТЯ В НАУЦІ ЯК ВОНО Є. Володимир Михайлов: «Треба чітко поділяти отриманий фактичний матеріал і його інтерпретацію, зафіксовані факти і свої уявлення»

23.05.2020

МИХАЙЛОВ ВОЛОДИМИР АЛЬБЕРТОВИЧ, у 1973 р. закінчив з відзнакою геологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, у 1973-1999 рр. працював в геологорозвідувальних організаціях і компаніях на Далекому Сході, в Алжирі, Нігері, Гані, з 1999 р. працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на посадах доцента, завідувача кафедри, декана геологічного факультету, директора ННІ «Інститут геології». Брав участь у низці міжнародних проєктів з оцінки родовищ золота, рідкісних земель, міді, поліметалів в різних країнах Азії і Африки (Іран, Вірменія, Гвінея, Ліберія, Мадагаскар, Камерун, Танзанія, Мавританія). Нині доктор геологічних наук, професор, завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин ННІ «Інститут геології». Автор і співавтор понад 200 наукових праць, у тому числі 20 монографій, 20 статей, які індексуються в наукометричних базах SCOPUS і Web of Science, 34 науково-виробничих звітів, автор п'яти підручників, семи навчальних посібників. Головний редактор журналу «Вісник Київського університету. Геологія». Підготував дев'ять кандидатів і двох докторів геологічних наук. Заслужений діяч науки і техніки України, Почесний розвідник надр України.         

 

Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь, і коли вона відбулася?

 

Перша наукова стаття, присвячена проблемі вулканізму Вигорлат-Гутинської гряди Закарпаття, була підготовлена мною ще під час навчання на геологічному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Перша наукова доповідь, присвячена проблемам вулканізму Східно-Сіхоте-Алінського вулканічного поясу, була зроблена у 1975 р. на представницькому форумі - V Всесоюзному вулканологічному симпозіумі в м. Владивосток. Цими роботами було закладено основу моєї подальшої роботи по вивченню стратиграфії, магматизму, металогенії Східно-Сіхоте-Алінського вулканічного поясу – гігантської структури на сході Азії, з якою пов’язані численні родовища свинцю, цинку, міді, олова, вольфраму, бору та інших корисних копалин. Результатом цієї роботи була підготовка кандидатської дисертації, яка була захищена у 1986 р. у Далекосхідному геологічному інституті, і моєї першої монографії.  

 

Яку наукову подію Вашого життя Ви найчастіше згадуєте?

 

Геологія – комплексна наука, і цікаві відкриття відбуваються в різних напрямках досліджень: це і стратиграфія, і мінералогія, і палеонтологія, і геофізика, і гідрогеологія, і багато чого іншого. Але, безумовно, квінтесенцією роботи геолога є відкриття родовищ корисних копалин. У мене за довге геологічне життя було багато різнорідних знахідок, відкрить, але найцікавішим, напевно, було відкриття нового родовища золота Мананіла у 2018 році в Танзанії, Східна Африка. Воно відбулося, що називається на «голому місці», в стислі терміни і за умов дуже обмеженого фінансування.

 

Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте?

 

Перефразуючи слова Петра-I, я часто кажу: «Пишіть, щоб дурість кожного видна була» (в оригіналі «Указую боярам в Думе говорить по ненаписанному, дабы дурь каждого видна была»). Це пов’язане з низькою якістю частини матеріалів, псевдонаукових статей, з якими мені, як головному редактору журналу, який індексується в міжнародній базі даних і єдиний серед геологічних журналів України входить до групи А фахових наукових журналів, час від часу приходиться мати справу, з низькою якістю багатьох наукових доповідей, які озвучуються на численних конференціях і нарадах. А так хотілося б забути це висловлювання…

 

До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених?

 

Це, безумовно, Володимир Іванович Вернадський, блискучий вчений, абсолютно порядна людина, засновник Національної Академії Наук України, який дуже багато зробив не тільки для розвитку власне геологічної науки, але й також для становлення національної наукової самосвідомості у цілому. До речі, на честь 150-річчя з дня народження Володимира Івановича, у 2013 році на геологічному факультеті за підтримки керівництва Університету й особисто ректора Леоніда Васильовича Губерського було відкрито Кабінет імені Володимира Івановича Вернадського, який, насамперед завдяки наполегливості і самовідданості професора В.І. Павлишина та інших співробітників кафедри мінералогії, геохімії та петрографії наразі є одним із найкращих навчальних кабінетів не тільки в нашому Університеті, але й заголом в Україні, де наша молодь оволодіває не тільки науковими основами геології, але й – на прикладі В.І. Вернадського – громадянською позицією.  

 

Ваше наукове кредо. 

 

«Порядність у наукових дослідженнях». Це пов’язане з тим, що в геології, мабуть, як ні в який іншій науці, чистота досліджень багато в чому залежить від особистості дослідника. Дуже легко спотворити результати досліджень, видати бажане за дійсне, свої уявлення – за встановлені факти. Тому, насамперед, треба чітко поділяти отриманий фактичний матеріал і його інтерпретацію, зафіксовані факти і свої уявлення. Саме це і є елементарною науковою порядністю. На жаль, вона не завжди присутня в працях наших науковців…

 

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2020