Новини

 

100-річчя Березневого руху Кореї відзначили в Інституті філології

20.03.2019

19 березня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відзначили 100-річчя Березневого руху Кореї 1919 року проти японських колонізаторів (інші назви – Рух 1-го березня, Рух Саміль). З нагоди річниці масового повстання відбувся захід, який організувала кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії.

Вступне слово виголосив завідувач кафедри професор Іван Бондаренко, який зауважив, що Україна та Корея мають схожі долі. Березневий рух розпочали корейські студенти, вимагаючи незалежності своєї країни. Це спричинило масові демонстрації, які переросли в антияпонське повстання, що за два місяці охопило всю країну. Схожу ситуацію ми спостерігали 5 років тому в Україні, коли київські студенти стояли на Майдані.

Директор Корейського освітнього центру в Україні пан Ю Санбом у вітальному слові розтлумачив історичний зміст Березневого руху та заохотив студентів вивчати корейську мову та культуру.

У межах заходу також відбулася презентація підручника викладача кафедри Юлії Ковальчук «Корея в описах західних авторів (ІХ-початок ХХ століття)».

«Бути кореїстом – це не лише знати мову, а й мати уяву про культурний контекст» – зауважила автор підручника. Ідея написати таку працю виникла у пані Юлії ще у 2004 році, за часів її студентства, коли вона замислилась про те, що ж у світі знають про цю східну країну? Досліджуючи питання, Юлія Ковальчук вирушила у літературну подорож, яка й лягла в основу презентованого видання. У посібнику-хрестоматії в імагологічному аспекті розкривається еволюція етнообразу Кореї в західній літературі. У книзі крізь призму політичної ідеології, наукової парадигми, філософської думки, літературних напрямків відповідних епох презентовано формування текстуальних традицій репрезентації Кореї.

На презентації авторка підручника зауважила, що до XVIII століття Європі нічого не було відомо про Корею, бо не було передумов для цього. Європоцентризм став основою образу Кореї з середини XVIII століття. Ця книга демонструє, що образи про нації формуються зовнішньо. Апелюючи до України, пані Юлія наголосила, що Україна, як і Корея, тривалий час мали деформований світовий образ.

Під час заходу студенти-кореїсти продекламували політичні твори корейських письменників, зокрема й присутнього на зустрічі Кім Суквона. У презентованій поезії провідною ідеєю є націотворення та боротьба за ідентичність та свободу своєї країни.

 

Олександра Касьянова,

фото Валерія Попова, відділ зв’язків із громадськістю ІФ

Інформаційно-обчислювальний центр університету

© Всі права захищені 1995-2024