Новини

Всього : Фотографія :

Студенти й співробітники Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка обговорили з сучасним письменником Вано Крюґером прояви постколоніальних явищ у творах художньої літератури.

Захід відбувся 18 березня 2019 року, співорганізаторами зустрічі-дискусії виступили співробітники кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості ІФ КНУ. Вано Крюґер – український літературознавець і поетом, який здобув визнання як постмодерний автор.

Під час зустрічі зі студентсько-викладацьким колективом Інституту філології письменник презентував свою останню збірку, котра була номінована в 2018 році на здобуття нагороди як «Книга року BBC» у номінації «Есеїстика». Вано Крюґер розповів присутнім про видавництво «Лаурус», котре видало його книгу, а також про зміст своєї збірки, її центральні персоналії й тематику есе. Письменник звернув увагу учасників зустрічі-дискусії, що його книга – це 7 есе про явища культури або культурно-мистецьких діячів, зокрема, про Зиґмунда Фройда, Леопольда фон Захер-Мазоха та інших непересічних людей.

Більш докладно Вано Крюґер зупинився на двох аспектах колоніальної культури, що перебувають у постійній конфронтації, зокрема, письменник розповів присутнім про імперський і націєтворчий аспекти цього явища. Вано Крюґер обговорив із присутніми проблему творчої роздвоєності Миколи Гоголя й Бруно Шульца – митців, які народилися на теренах України, проте не писали українською мовою, відповідно до тогочасних суспільних реалій. Тараса Шевченка сучасний український письменник представив як затятого нонконформіста, котрий протистояв масовій свідомості тогочасної російської еліти. Вано Крюґер висловив переконання, що творчість Григорія Сковороди суттєво відрізняється від тогочасного творчого контексту, оскільки філософ залишався вільним від ідеологічних впливів завдяки химерній бароковій складності своїх текстів.

Письменник проаналізував культурні й суспільні відмінності між Австро-Угорською та Російською імперіями. Вано Крюґер наголосив, що для Австро-Угорщини українська Галичина завжди була виключно периферійним регіоном. Саме з цієї причини письменник розглядає прагнення українських митців долучитися до європейської культури через досвід, отриманий від «матінки Австрії», як не вельми конструктивну практику, що «не базується на включенні українського мистецтва у західний контекст, а лише на копіюванні популярних прийомів». Також письменник звернув увагу присутніх на потребу не тільки пам’ятати про культурні втрати, одержані внаслідок існування підкореного українського етносу як імперського сателіта, а й усвідомлювати ті здобутки, що були отримані внаслідок перебування в складі імперії.

Наприкінці зустрічі Вано Крюґер, на прохання учасників зустрічі-дискусії, розповів про своїх улюблених поетів, зокрема Олега Лишегу, Петра Мідянку, Василя Голобородька, і прочитав поезії зі своєї нової збірки, що вже готується до друку.

За матеріалами Катерини Барановської,

знімки – Валерій Попов, відділ зв’язків із громадськістю ІФ КНУ

Центр комунікацій