Новини

 

Матеріали до виступу ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президента Спілки ректорів вищих навчальних закладів України Леоніда Губерського на загальних зборах Національної академії наук України з нагоди відзначення 100-річчя її заснування  7.12.2018

 

 

Шановний пане Президенте України!

Шановний пане Прем’єр-міністре України!

Шановний Борисе Євгеновичу!

Шановні учасники ювілейної сесії!

Від нашої університетської спільноти щиро вітаю всіх вас з нагоди 100-річчя Національної академії наук України.

Академія наук має визначні успіхи. Їх знає весь світ. Для нас – освітян – важливо, що одним із головних напрямків діяльності Академії – є забезпечення нерозривного зв’язку науки та освіти, зокрема – встановлення ефективної і постійної взаємодії академічних установ з університетами.

І це зрозуміло. Адже міжнародна практика свідчить про  історичний зв'язок процесу формування академій з національними університетами.

Наочним підтвердженням цього є історія нашої Академії. Бо й саму ідею творення Академії запропонували університетські професори – Микола Василенко і Володимир Вернадський.

Більшість перших співробітників Академії та її керівників були випускниками чи викладачами Київського університету святого Володимира. Зокрема, у різні часи Академію очолювали Володимир Вернадський, Микола Василенко, Орест Левицький, Володимир Липський, Данило Заболотний, Олександр Богомолець.

20 академічних кафедр із 30 існуючих у 20-х роках (такою була тоді структура Академії) також очолювали вихованці або працівники Університету. Серед них: Михайло Грушевський, Агатангел Кримський, Сергій Єфремов, Володимир Перетц, Георгій Пфейффер, Микола Крилов, Іван Шмальгаузен, Дмитро Ґраве, Павло Тутковський, Борис Срезневський, Костянтин Воблий, Олексій Гіляров та інші.

Відтак, уже на початку зародження української Академії були закладені фундаментальні основи тісної та ефективної співпраці університетів і академічних установ.

Сьогодні практично немає українських університетів, які б не співпрацювали з інституціями Національної Академії. Провідні університетські науковці входять до складу Академії. Наші об’єднані зусилля збагачують потенціал української науки та зміцнюють творчі зв’язки університетів та Академії. Така співпраця стосується не лише наукової, але й освітньої роботи як у підготовці наукових кадрів, так і участі академічних вчених у виробленні змісту вищої освіти та в навчальному процесі.

Провідні вчені академічних інститутів ведуть дослідницькими дорогами студентів та аспірантів, залучаючи їх до самостійного пошуку, демонструють свої наукові доробки та формують школи наукової діяльності.

Наведу приклад співпраці Академії і нашого Університету. Із кінця 80-х років успішно функціонує Відділення цільової підготовки Київського національного університету імені Тараса Шевченка при Національній академії наук України. Наші вчені проводять спільні дослідження; академіки, член-кореспонденти, доктори наук Академії здійснюють наукове керівництво докторантами та аспірантами, є членами спеціалізованих вчених рад Університету; щорічно до 200 співробітників Академії залучаються до викладацької роботи та керівництва науковою практикою студентів в академічних установах.

Тож користуючись нагодою, хочу від усієї університетської спільноти висловити Вам, шановний Борисе Євгеновичу, і у Вашій особі всій Академії щиру вдячність  за всебічну співпрацю з вищою школою та постійну підтримку університетської науки.

 

Шановні колеги!

Сучасні світові тенденції вимагають утвердження єдності науки, освіти та інновацій. Саме на цьому неодноразово наголошує наш Президент Петро Олексійович Порошенко.

І тому, нового змісту має набути співпраця університетів з науковими установами Академії. В нинішніх умовах на передній план виходить необхідність об’єднання наших ресурсів та інтелектуального потенціалу для досягнення спільних результатів.

Передовсім, це стосується пошуку нових джерел фінансування; створення науково-навчальних центрів для спільних досліджень у проривних галузях; вироблення ефективного механізму впровадження наукових результатів; поглиблення спільної діяльності із зарубіжними партнерами; поліпшення індивідуальної роботи з талановитою молоддю; активізації роботи по створенню спільних підручників, навчальних посібників та науково-популярної літератури.

І, безперечно, зусилля наших науковців і надалі мають спрямовуватися на розробку актуальних проблем для забезпечення економічного зростання та, що особливо важливо сьогодні, для зміцнення обороноздатності нашої країни.

То ж дозвольте ще раз привітати колектив Національної академії наук з ювілеєм, побажати всім доброго здоров’я та нових звершень.

 

Дякую за увагу!