Новини

 

ЖИТТЯ В НАУЦІ ЯК ВОНО Є. Наталія Кузнєцова: «Любити рідну землю, любити людей, любити свій Університет та рідний факультет»

23.05.2020

КУЗНЄЦОВА НАТАЛІЯ СЕМЕНІВНА, закінчила юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, професор кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дійсний член (академік) НАПН України, віцепрезидент НАПрН України - керівник Київського регіонального центру, член ради з питань судової реформи, арбітр МКАС при ТПП України.

 

У 1985 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором підряду на капітальне будівництво», у 1993 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Правове регулювання підрядних договірних відносин у будівництві (цивільно-правовий аспект)». Опублікувала понад 200 наукових та навчально-методичних праць.

 

Член робочої групи з розробки проєктів Цивільного кодексу України. Брала участь у розробці законів України: «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондову біржу», «Про заставу», «Про банкрутство», «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про приватизаційні папери», «Про антимонопольний комітет», «Про судоустрій та статус суддів», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про внесення змін до Конституції України щодо удосконалення судової системи та засад здійснення правосуддя в Україні».

 

Заслужений діяч науки і техніки України. Нагороджена орденом княгині Ольги III, II ступенів, Золотою медаллю Національної академії правових наук України, Ювілейною медаллю «1500 років Києву», Орденом Союзу юристів України «За заслуги» ІІІ ступеня, Медаллю Національної академії педагогічних наук України «Григорій Сковорода», Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесним знаком Міністерства юстиції України, Почесною відзнакою МОН України «За наукові досягнення», Почесною відзнакою Вищого господарського суду України «Знак пошани», Почесною відзнакою Вищої ради юстиції України, Почесною відзнакою Асоціації правників України «За честь і професійну гідність», Почесною відзнакою Верховного суду України «За вірність закону». Почесний доктор Національної академії наук України, Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат Державної премії у галузі науки і техніки, Премії імені Ярослава Мудрого.

 

Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь, і коли вона відбулася?

 

Свою першу наукову доповідь я зробила на засіданні наукового студентського гуртка з цивільного права, коли вчилася на 2 курсі юридичного факультету. Це було в далекому 1974 році. Тема моєї доповіді – «Відповідальність підрядника за порушення договору підряду на капітальне будівництво».

 

До слова, цією проблематикою я займалася всі студентські роки, тому не дивно, що я її обрала і для дипломної роботи, яку захистила в 1978 році. Правова регламентація відносин у сфері капітального будівництва, особливо в часи планової економіки, була надзвичайно складним процесом. Я в цьому переконалася при підготовці кандидатської дисертації. А коли почалася перебудова і запровадження ринкових механізмів у економіку, було дуже цікаво дослідити трансформацію договору, який за часів планової економіки був «паперовою фікцією», в реальний регулятор суспільних відносин. У 1993 році я захистила докторську дисертацію на тему «Правове регулювання підрядних договірних відносин у будівництві». Так в моєму науковому житті перша студентська доповідь стала темою «довжиною в двадцять років».

 

Яку наукову подію Вашого життя Ви найчастіше згадуєте?

Важко вибрати якусь одну подію, але найчастіше я згадую роботу над проєктом Цивільного кодексу України. Це був тривалий процес, з листопада 1992 року по січень 2003 року. Я була одним із наймолодших членів Робочої групи (одним з дванадцяти!), впевнена, що для мене це була унікальна можливість «доторкнутися» до живого цивільного права, працювати пліч-о-пліч із видатними українськими цивілістами, зустрічатися з відомими зарубіжними експертами, пройти через драматичний процес прийняття Цивільного кодексу у Верховній Раді.

 

Цей період мого професійного життя можна розглядати під гаслом «Як гартувалася українська цивілістика».

Сьогодні, коли від завершення цього етапу пройшло сімнадцять років, можу впевнено сказати, що я щаслива, що в моєму житті це було.

 

Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте?

Часто, пропонуючи письмове завдання студентам, нагадую відому фразу російського письменника А.П. Чехова «Стислість – сестра таланту…» і додаю: (але не рідна!).

 

До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених?

В моєму житті було і є багато людей, яким я вдячна, які є для мене взірцем у науці, у житті. Але особливе місце належить Генадію Костянтиновичу Матвєєву, доктору юридичних наук, професору нашого університету, колишньому декану юридичного факультету і завідувачу кафедри цивільного права. Я вважаю його своїм Учителем. Хоча я не слухала його лекції у студентські роки, не була його аспіранткою. Але особисте знайомство з ним, спілкування, його розповіді про цивілістику і цивілістів я розглядаю як подарунок долі. Генадій Костянтинович був видатним цивілістом, якого поважали не тільки в Україні, але й у всьому Радянському Союзі, він був людиною надзвичайно принциповою, порядною, мужньою і при цьому – дуже людяною.

 

Саме спілкування з Генадієм Костянтиновичем, його розповіді про факультет, про університет стали для мене міцним фундаментом у моїй педагогічній та науковій діяльності. Для мене професор Матвєєв – це лицар української цивілістики.

 

Ваше наукове кредо.

 

Порядність, професіоналізм, патріотизм.

У цих трьох словах об’єднано все, що робить людину і людиною, і науковцем.

 

Моральний закон в собі, за словами Канта, це високий особистий вимір, який визначає поведінку людини у суспільстві; кожна людина має бути собі найсуворішим суддею, щоб можна було прямо дивитися в очі батькам, дітям, друзям…

 

Бути відданим обраній справі, вміти гідно переживати і перемоги, і поразки.

Долаючи перешкоди, йти до визначеної цілі.

 

Любити рідну землю, любити людей, любити свій Університет та рідний факультет, любити своїх учнів, плекати їх, підтримувати (інколи – стримувати!).

Все це – зміст мого життя!

 

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр

Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2024