РИЛЬСЬКИЙ
Максим Тадейович (1895-1964)

Навчався у Київському університеті.
Видатний поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН УРСР, АН СРСР, голова Спілки письменників України (1943-1946), лауреат Державної премії СРСР (двічі), Ленінської премії та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка

Класик української літератури XX ст., чудовий знавець слов'янських літератур.

Максим Тадейович Рильський, син українського інтелігента з польським родовим корінням та неписьменної талановитої і співучої дівчини із с. Романівка на Житомирщині, увібрав найкращі риси своїх батьків. Він виріс в оточенні видатних представників київської інтелігенції - Лисенків, Старицьких, Косачів, Ревуцьких, серед книжок, музики, мистецтва, з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення - з іншого. У сім років написав перший вірш, а 1910 р. вийшла дебютна збірка "На білих островах".

Після закінчення приватної гімназії М. Рильський вступив на медичний факультет Київського університету, згодом продовжив навчання на історико-філологічному, але революція, громадянська війна змусили його перервати освіту. Поет вчителює у сільських початкових школах, а 1923 року переїздить до Києва, де невдовзі здобуває гучне літературне ім'я.

М. Рильський належав до "неокласиків " - зорієнтованої на античну класику художньої школи українських поетів, яка продовжувала гуманістичні традиції європейської поезії нового часу. До цієї літературної групи входили також М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, О. Бургардт (Ю. Клен). Вони прагнули піднести престиж художнього слова, з його допомогою вирішувати філософські, історичні, морально-етичні проблеми. У ті роки М. Рильського не оминули репресії, півроку він пробув під слідством у Лук'янівській в'язниці Києва, доки не був звільнений "за відсутністю достатніх даних для обвинувачення й суду".

Напружена літературна праця М. Рильського тривала постійно, хоча політичний клімат тоталітарної держави обмежував творчу свободу, деформував тематику та ідейний світ його поезії. Під час Другої світової війни, перебуваючи в евакуації, М. Рильський пише патріотичні твори, що зазвучали по-новому, натхненно і гаряче сприймалися на фронті і в тилу.

Повоєнні десятиліття в житті поета - це і безжальна несправедлива критика, і відкрите політичне гоніння, і високе творче піднесення. Поетичні збірки середини 1950-х pp., серед яких "Троянди й виноград", "Далекі небосхили", "Голосіївська осінь", гідно вивершують творчу біографію поета.

Багатогранна спадщина видатного поета, майстра художнього перекладу, літературного критика, літературознавця і фольклориста піднесла сучасне українське письменство на вершини світової класики.

Помер М.Т. Рильський 1964 року.

Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. - С. 371.

Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2024