РЕФОРМАТСЬКИЙ
Сергій Миколайович (1860-1934)

Видатний учений-хімік, автор реакції Реформатського,
що прославила Київський університет,
професор, член-кореспондент Всесоюзної академії наук

В органічній хімії є добра традиція - вшановувати великих синтетиків присвоєнням їх імен відкритим ними оригінальним реакціям. Ніхто поки що не прославив так кафедру органічної хімії Київського університету, як професор С.М. Реформатський: його реакція визнана в усьому світі, має десятки сучасних модифікацій, але залишається реакцією Реформатського, бо є яскравим прикладом впливу видатного відкриття на розвиток світової хімічної науки.

Народився Сергій Миколайович 20 березня (за ст. ст.) 1860 р. у с. Борисоглібське Костромської губернії в родині сільського священика. Мати займалася домашнім господарством та вихованням дітей.

Початкову освіту С.М. Реформатський здобув у сільській школі, середню - в духовному училищі в Кінешмі та в Костромській духовній семінарії. 1878 р. за конкурсними іспитами Сергія Миколайовича прийняли на відділення природничих наук фізико-математичного факультету Казанського університету. Наставником його став один із видатних учнів О.М. Бутлерова - О.М. Зайцев. У його лабораторії Сергій Миколайович вивчав наукові підходи до синтезу органічних сполук, написав свої перші праці.

1882 р. він закінчив повний курс природничого відділення фізико-математичного факультету, здобув ступінь кандидата природничих наук і був нагороджений золотою медаллю за експериментальну роботу "Дослідження вуглеводню С10Н18". Того ж року Реформатського призначили доглядачем хімічного музею при лабораторії органічної хімії, а через два роки перевели на посаду асистента. Відтоді Сергій Миколайович не лише проводить наукові дослідження, а й керує роботою студентів. 1886 р. він складає іспит на звання магістра хімії, і молодого вченого обирають приват-доцентом. Роком пізніше у "Журналі російського фізико-хімічного товариства" і німецькому журналі "Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft" з'являється його коротке повідомлення "Новий синтез двохатомних одноосновних кислот з кетонів". Це було тільки початком. 1889 р. Реформатський захищає свою першу дисертацію "Насичені багатоатомні алкоголі" на здобуття вченого звання магістра хімії. У цей час рада Казанського університету направляє Сергія Миколайовича до Німеччини. Перший семестр він працює у Геттінгені, другий - у Гейдельберзі у відомого вченого В. Маєра, третій - у Лейпцигу у В. Освальда. За цей час Реформатський закінчив велику роботу "Дія суміші цинку та монохлороцтового естеру на кетони і альдегіди", що стала його докторською дисертацією та продовжила серію видатних праць під загальною назвою "Реакція Реформатського". Захист дисертації відбувся 1890 p. у Варшавському університеті. Одним з рецензентів Реформатського був професор Є.Є. Вагнер.

Усе подальше життя і наукова діяльність ученого пов'язані з Києвом, де він оселився, коли 1 січня 1891 р. його обрали на посаду завідувача кафедри органічної хімії університету Св. Володимира. Сергій Миколайович умів організувати наукову роботу, передати учням свої знання, виховати у них любов до науки. Наукову діяльність професора Реформатського можна умовно розділити на дві частини: 54 роботи Сергій Миколайович опублікував особисто і близько 100 праць виконано під його безпосереднім керівництвом. Двері лабораторії були відчинені для всіх, хто хотів працювати. 1932 р. на честь 50-річчя науково-педагогічної діяльності С.М. Реформатського лабораторії органічної хімії Київського університету присвоєно його ім'я.

Сергій Миколайович був талановитим лектором та видатним педагогом. Написаний ним оригінальний підручник "Початковий курс органічної хімії" витримав 16 видань загальним тиражем понад 200 тисяч примірників.

Історичні факти свідчать про інтенсивну організаторську діяльність Реформатського, що сприяла поширенню хімічних знань: він брав участь в організації Київського політехнічного інституту, заснував лабораторію органічної хімії на Київських вищих жіночих курсах, читав лекції у Київському медичному інституті та Київському фармацевтичному училищі. У тяжкі роки Першої світової війни Реформатський організував виробництво фармацевтичних препаратів для потреб фронту. Професор Реформатський у різні часи мав численні адміністративні обов'язки, наприклад, був деканом фізико-математичного факультету, директором Вищих жіночих курсів, членом Українського комітету хімізації; працював у Київському відділенні Менделєєвського хімічного товариства та Комітеті сприяння роботам над українським каучуком. 1928 р. С.М. Реформатського було обрано членом-кореспондентом Всесоюзної академії наук.

Помер видатний учений 28 липня 1934 р. у Києві, похований на Лук'янівському цвинтарі.

Ім'я Реформатського - це гордість України та кожного з нас. У колекції кафедри органічної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка зберігаються препарати, синтезовані ним особисто. Ці субстанції не розклалися і зберегли саме ту структуру, яка позначена на їхніх етикетках, що підтверджено сучасними спектроскопічними методами. Ще й досі реакція Реформатського, відкрита понад 100 років тому, знаходить широке застосування для синтезу нових органічних сполук різних типів, у тому числі лікарських засобів.

Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. - С. 414-415.

Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2024