Програма іспиту з хімії

ХІМІЯ

На іспиті з хімії вступник повинен: вільно застосовувати вивчені в школі теоретичні положення при розгляді класів речовин і конкретних сполук, розкриваючи залежність властивостей речовин від їх будови; розв`язувати комбіновані задачі; здійснювати перетворення, які показують генетичний зв`язок сполук в неорганічній та органічній хімії; складати повні та скорочені іонні рівняння, формули ізомерів органічних сполук; знати властивості речовин, які широко використовуються в народному господарстві та побуті, розуміти наукові принципи деяких найважливіших хімічних виробництв. Пiд час iспиту вступникові дозволяється користуватися таблицями: "Перiодична система хiмiчних елементiв Д.І.Менделєєва", "Розчиннiсть основ, кислот та солей у водi", "Вiдноснi електронегативностi елементiв", "Ряд стандартних електродних потенцiалiв металiв", мiкрокалькулятором.
Обсяг вимог
1. Предмет i задачi хiмiї. Мiсце хiмiї серед природничих наук. Явища фiзичнi та хiмiчнi. Екологiчнi проблеми хiмiї. Роль хiмiї в охоронi навколишнього середовища. 2. Атомно-молекулярне вчення. Молекули. Атоми. Сталiсть складу речовин. Вiдносна атомна та вiдносна молекулярна маса. Закон збереження маси, його значення в хiмiї. Кiлькiсть речовини. Моль. Молярна маса. Закон Авогадро та молярний об'єм газу. Об'ємнi вiдношення газiв у реакцiях. 3. Хiмiчний елемент, простi й складнi речовини. Хiмiчнi сполуки та механiчнi сумiшi. Знаки хiмiчних елементiв та хiмiчнi формули. Валентнiсть. Розрахунки масової частки хiмiчного елемента в речовинi за формулою. Встановлення хiмiчної формули речовини за її складом. Хiмiчнi рiвняння. Розрахунки за хiмiчними рiвняннями. 4. Склад атомних ядер (протони й нейтрони). Iзотопи. Будова електронних оболонок атомiв хiмiчних елементiв малих перiодiв. Особливостi будови атомiв елементiв великих перiодiв (на прикладi ІV перiоду). 5. Вiдкриття Д.І.Менделєєвим перiодичного закону та створення перiодичної системи елементiв. Сучасне формулювання перiодичного закону. Великi та малi перiоди, групи та пiдгрупи. Залежнiсть властивостей елементiв вiд положення їх в перiодичнiй системi. Перiодичнiсть змiни властивостей простих речовин та сполук елементiв. Значення перiодичного закону. 6. Електронегативнiсть хiмiчних елементiв. Хiмiчний зв'язок, його типи. Ковалентний зв'язок (полярний i неполярний). Енергiя зв'язку. Донорно-акцепторний механiзм утворення ковалентного зв'язку. Iонний зв'язок. Металічний зв'язок. Водневий зв'язок. Ступінь окиснення. 7. Класифiкацiя хiмiчних реакцiй. Реакцiї сполучення, розкладу, замiщення, обмiну. Необоротнi та оборотнi хiмiчнi реакцiї. Тепловi ефекти хiмiчних реакцiй, термохiмiчнi рiвняння. Окисно-вiдновнi реакцiї. Процеси окиснення та вiдновлення. 8. Швидкiсть хiмiчних реакцiй. Залежнiсть швидкостi вiд природи та концентрацiї реагуючих речовин, поверхнi дотику, температури. Каталiз i каталiзатори. Хiмiчна рiвновага та умови її змiщення. Принцип Ле Шательє. 9. Розчини. Розчиннiсть речовин. Залежнiсть розчинностi речовин вiд їх природи та умов: температури й тиску. Тепловi ефекти при розчиненнi. Способи кiлькiсного вираження складу розчинiв: масова частка розчиненої речовини, молярна концентрацiя розчину. Густина розчинiв. 10. Електролiтична дисоцiацiя. Ступiнь дисоцiацiї. Сильнi та слабкi електролiти. Iоннi рiвняння реакцiй. Властивостi основ, кислот та солей у свiтлi теорiї електролiтичної дисоцiацiї. 11. Оксиди кислотнi, основнi та амфотернi. Способи добування та властивостi оксидiв. 12. Основи, їх склад i назви. Гiдроксигрупа. Нерозчиннi основи i луги, їх хiмiчнi властивостi та способи добування. Амфотернi гiдроксиди. 13. Кислоти, їх склад i назви. Загальнi властивостi кислот та способи добування. Реакцiя нейтралiзацiї. 14. Солi, їх склад i назви. Хiмiчнi властивостi та способи добування солей. Поняття про кислi та основні солi. Гiдролiз солей. Генетичний зв'язок мiж оксидами, основами, кислотами й солями. 15. Гідроген , положення в перiодичнiй системi. Хiмiчнi властивостi водню: взаємодiя з неметалами, оксидами металiв, органiчними речовинами. Добування водню в лабораторiї. Застосування як екологiчно чистого палива й сировини для хiмiчної промисловостi. 16. Оксиген, положення в періодичній системі. Кисень, його фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Роль кисню в природі та застосування в техніці. Охорона повітря від забруднення. 17. Вода, будова молекули, фізичні та хімічні властивості. Кристалогiдрати. Охорона водоймищ вiд забруднення. Очищення води. Проблеми розроблення i створення безвiдходних технологiй. 18. Хлор, реакцiї з неорганiчними та органiчними речовинами. Хлороводень, його добування. Хлоридна (соляна, хлороводнева) кислота, її солi. 19. Загальна характеристика елементiв головної пiдгрупи VI групи перiодичної системи. Сiрка, її фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Оксиди сульфуру(IV) i сульфуру(VI), їх добування, хiмiчнi властивостi. Сульфатна кислота, її властивостi. Хiмiчнi реакцiї, якi лежать в основi виробництва сульфатної кислоти контактним способом та закономiрностi їх перебiгу. Окиснi властивостi концентрованої сульфатної кислоти. 20. Азот, його фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Амiак, його промисловий синтез, фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Солi амонiю. Оксиди нітрогену(II) i нітрогену(IV) у виробництвi нітратної кислоти. Хiмiчнi властивостi нітратної кислоти. Нiтрати. Азотнi добрива. 21. Загальна характеристика елементiв головної пiдгрупи V групи перiодичної системи. Фосфор, його алотропнi форми, фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Оксид фосфору (V), ортофосфорна кислота та її солi. Фосфорнi добрива. 22. Вуглець, його алотропнi форми. Хiмiчнi властивостi вуглецю. Оксиди карбону(II) i карбону(IV), їх хiмiчнi властивостi. Вугiльна кислота та її солi. Перетворення карбонатiв у природi. 23. Загальна характеристика елементiв головної пiдгрупи IV групи перiодичної системи. Силіцій, його хiмiчнi властивостi. Оксид силіцію(IV), силікатна кислота та її солi. Будiвельнi матерiали: скло, цемент, бетон. 24. Метали, їх положення в перiодичнiй системi, особливостi будови атомiв. Металiчний зв'язок. Ряд стандартних електродних потенціалів металів (електрохiмiчний ряд напруг металiв). Характернi фiзичнi й хiмiчнi властивостi металiв. Поняття про корозiю та засоби боротьби з нею. 25. Лужнi метали, їх характеристика за положенням у перiодичнiй системi та будовою атомiв. Сполуки натрiю й калiю у природi. Калiйнi добрива. Гiдроксиди натрiю та калiю, їх хiмiчнi властивостi, добування. 26. Кальцiй, його сполуки в природi. Оксид та гiдроксид кальцiю, їх хiмiчнi властивостi, добування й застосування. Якiснi реакцiї на іони кальцiю й барiю. 27. Алюмiнiй, характеристика елемента та його сполук за положенням у перiодичнiй системi. Амфотернiсть оксиду та гiдроксиду алюмiнiю. Сполуки алюмiнiю в природi, його роль у технiцi. 28. Ферум (залiзо), його оксиди й гiдроксиди, залежнiсть їх властивостей вiд ступеня окиснення феруму. Хiмiчнi реакцiї, на яких базується виробництво чавуну i сталi. Роль залiза та його сплавiв у технiцi. 29. Метали в сучаснiй технiцi. Основнi способи промислового добування металiв: вiдновлення вугiллям, оксидом карбону(II), воднем, алюмотермiя, електрохiмiчнi способи вилучення металiв з їх сполук. 30. Теорiя хiмiчної будови органiчних сполук О.М.Бутлерова. Залежнiсть властивостей органiчних речовин вiд хiмiчної будови. Iзомерiя. Електронна природа хiмiчних зв'язкiв у молекулах органiчних сполук. Способи розриву зв'язкiв, поняття про вiльнi радикали. 31. Гомологiчний ряд насичених вуглеводнiв (алканiв), їх електронна й просторова будова, sp3-гiбридизацiя. Номенклатура алканiв, їх фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Метан. Насиченi вуглеводнi в природi, застосування в технiцi. 32. Етиленовi вуглеводнi (алкени), їх електронна та просторова будова, sp2-гiбридизацiя, s- i p-зв'язки. Iзомерiя. Номенклатура i хiмiчнi властивостi етиленових вуглеводнiв, правило Марковникова. Етилен, добування й застосування у промисловостi. 33. Загальнi поняття хiмiї високомолекулярних сполук: мономер, полiмер, елементарна ланка, ступiнь полiмеризацiї. Полiетилен та поліпропілен. Природний каучук, його будова i властивостi. Синтетичний каучук. 34. Ацетилен, особливостi його електронної та просторової будови, sp-гiбридизацiя, потрiйний зв'язок. Добування ацетилену карбiдним способом iз метану, хiмiчнi властивостi, застосування. Гомологiчний ряд i номенклатура ацетиленових вуглеводнiв. 35. Бензен (бензол), його електронна та просторова будова, хiмiчнi властивостi, промислове добування й застосування. Поняття про взаємний вплив атомiв на прикладi толуену (толуолу). 36. Природнi джерела вуглеводнiв: нафта, природний i попутний нафтовi гази, вугiлля. Перегонка нафти. Крекiнг нафтопродуктiв. 37. Спирти, їх будова, номенклатура. Водневий зв'язок i його вплив на фiзичнi властивостi спиртiв. Хiмiчнi властивостi насичених одноатомних спиртiв. Промисловий синтез i застосування метанолу, етанолу. Поняття про багатоатомнi спирти, особливостi глiцерину. 38. Фенол, його будова, взаємний вплив атомiв у молекулi. Хiмiчнi властивостi фенолу в порiвняннi з властивостями спиртiв та бензену. Застосування фенолу. 39. Альдегiди, їх електронна будова. Хiмiчнi властивостi. Добування i застосування мурашиного й оцтового альдегiдiв. Реакцiї полiконденсацiї. Номенклатура альдегiдiв. 40. Карбоновi кислоти: електронна будова карбоксильної групи, гомологiчний ряд, фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Головнi представники одноосновних карбонових кислот: мурашина, оцтова, стеаринова, пальмiтинова, олеїнова та їх солi. Мило. 41. Естери (складнi ефiри), їх будова, добування за реакцiєю естерифiкацiї, хiмiчнi властивостi. Жири як представники естерів, їх роль у природi, хiмiчна переробка. 42. Глюкоза, її будова, хiмiчнi властивостi, роль у природi. Сахароза, її гiдролiз. 43. Крохмаль i целюлоза, їх будова, хiмiчнi властивостi, роль у природi та технiчне застосування. Фотосинтез. Поняття про штучнi волокна. 44. Амiни як органiчнi основи, їх реакцiї з водою та кислотами. Aнiлiн, його добування й застосування. 45. Амiнокислоти, їх будова, хiмiчнi особливостi. Синтетичне волокно капрон. Альфа-амiнокислоти як структурнi одиницi бiлкiв. Пептидний зв'язок (пептидне угруповання). Будова та бiологiчна роль бiлкiв. 46. Загальні відомості про гетероциклічні сполуки. Гетероцикли як складові частини біологічно-активних речовин, барвників, ліків. Піредин і пірол - представники нітрогеновмісних (азотовмісних) гетероциклів. ЗРАЗКИ БIЛЕТIВ УСНОГО IСПИТУ З ХІМІЇ: chem.doc chem.zip

На іспиті з хімії вступник повинен:

вільно застосовувати вивчені в школі теоретичні положення при розгляді класів речовин і конкретних сполук, розкриваючи залежність властивостей речовин від їх будови;
розв`язувати комбіновані задачі;
здійснювати перетворення, які показують генетичний зв`язок сполук в неорганічній та органічній хімії;
складати повні та скорочені іонні рівняння, формули ізомерів органічних сполук;
знати властивості речовин, які широко використовуються в народному господарстві та побуті, розуміти наукові принципи деяких найважливіших хімічних виробництв.

Пiд час iспиту вступникові дозволяється користуватися таблицями: "Перiодична система хiмiчних елементiв Д.І.Менделєєва", "Розчиннiсть основ, кислот та солей у водi", "Вiдноснi електронегативностi елементiв", "Ряд стандартних електродних потенцiалiв металiв", мiкрокалькулятором.

Обсяг вимог

1. Предмет i задачi хiмiї. Мiсце хiмiї серед природничих наук. Явища фiзичнi та хiмiчнi. Екологiчнi проблеми хiмiї. Роль хiмiї в охоронi навколишнього середовища.

2. Атомно-молекулярне вчення. Молекули. Атоми. Сталiсть складу речовин. Вiдносна атомна та вiдносна молекулярна маса. Закон збереження маси, його значення в хiмiї. Кiлькiсть речовини. Моль. Молярна маса. Закон Авогадро та молярний об'єм газу. Об'ємнi вiдношення газiв у реакцiях.

3. Хiмiчний елемент, простi й складнi речовини. Хiмiчнi сполуки та механiчнi сумiшi. Знаки хiмiчних елементiв та хiмiчнi формули. Валентнiсть. Розрахунки масової частки хiмiчного елемента в речовинi за формулою. Встановлення хiмiчної формули речовини за її складом. Хiмiчнi рiвняння. Розрахунки за хiмiчними рiвняннями.

4. Склад атомних ядер (протони й нейтрони). Iзотопи. Будова електронних оболонок атомiв хiмiчних елементiв малих перiодiв. Особливостi будови атомiв елементiв великих перiодiв (на прикладi ІV перiоду).

5. Вiдкриття Д.І.Менделєєвим перiодичного закону та створення перiодичної системи елементiв. Сучасне формулювання перiодичного закону. Великi та малi перiоди, групи та пiдгрупи. Залежнiсть властивостей елементiв вiд положення їх в перiодичнiй системi. Перiодичнiсть змiни властивостей простих речовин та сполук елементiв. Значення перiодичного закону.

6. Електронегативнiсть хiмiчних елементiв. Хiмiчний зв'язок, його типи. Ковалентний зв'язок (полярний i неполярний). Енергiя зв'язку. Донорно-акцепторний механiзм утворення ковалентного зв'язку. Iонний зв'язок. Металічний зв'язок. Водневий зв'язок. Ступінь окиснення.

7. Класифiкацiя хiмiчних реакцiй. Реакцiї сполучення, розкладу, замiщення, обмiну. Необоротнi та оборотнi хiмiчнi реакцiї. Тепловi ефекти хiмiчних реакцiй, термохiмiчнi рiвняння. Окисно-вiдновнi реакцiї. Процеси окиснення та вiдновлення.

8. Швидкiсть хiмiчних реакцiй. Залежнiсть швидкостi вiд природи та концентрацiї реагуючих речовин, поверхнi дотику, температури. Каталiз i каталiзатори. Хiмiчна рiвновага та умови її змiщення. Принцип Ле Шательє.

9. Розчини. Розчиннiсть речовин. Залежнiсть розчинностi речовин вiд їх природи та умов: температури й тиску. Тепловi ефекти при розчиненнi. Способи кiлькiсного вираження складу розчинiв: масова частка розчиненої речовини, молярна концентрацiя розчину. Густина розчинiв.

10. Електролiтична дисоцiацiя. Ступiнь дисоцiацiї. Сильнi та слабкi електролiти. Iоннi рiвняння реакцiй. Властивостi основ, кислот та солей у свiтлi теорiї електролiтичної дисоцiацiї.

11. Оксиди кислотнi, основнi та амфотернi. Способи добування та властивостi оксидiв.

12. Основи, їх склад i назви. Гiдроксигрупа. Нерозчиннi основи i луги, їх хiмiчнi властивостi та способи добування. Амфотернi гiдроксиди.

13. Кислоти, їх склад i назви. Загальнi властивостi кислот та способи добування. Реакцiя нейтралiзацiї.

14. Солi, їх склад i назви. Хiмiчнi властивостi та способи добування солей. Поняття про кислi та основні солi. Гiдролiз солей. Генетичний зв'язок мiж оксидами, основами, кислотами й солями.

15. Гідроген , положення в перiодичнiй системi. Хiмiчнi властивостi водню: взаємодiя з неметалами, оксидами металiв, органiчними речовинами. Добування водню в лабораторiї. Застосування як екологiчно чистого палива й сировини для хiмiчної промисловостi.

16. Оксиген, положення в періодичній системі. Кисень, його фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Роль кисню в природі та застосування в техніці. Охорона повітря від забруднення.

17. Вода, будова молекули, фізичні та хімічні властивості. Кристалогiдрати. Охорона водоймищ вiд забруднення. Очищення води. Проблеми розроблення i створення безвiдходних технологiй.

18. Хлор, реакцiї з неорганiчними та органiчними речовинами. Хлороводень, його добування. Хлоридна (соляна, хлороводнева) кислота, її солi.

19. Загальна характеристика елементiв головної пiдгрупи VI групи перiодичної системи. Сiрка, її фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Оксиди сульфуру(IV) i сульфуру(VI), їх добування, хiмiчнi властивостi. Сульфатна кислота, її властивостi. Хiмiчнi реакцiї, якi лежать в основi виробництва сульфатної кислоти контактним способом та закономiрностi їх перебiгу. Окиснi властивостi концентрованої сульфатної кислоти.

20. Азот, його фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Амiак, його промисловий синтез, фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Солi амонiю. Оксиди нітрогену(II) i нітрогену(IV) у виробництвi нітратної кислоти. Хiмiчнi властивостi нітратної кислоти. Нiтрати. Азотнi добрива.

21. Загальна характеристика елементiв головної пiдгрупи V групи перiодичної системи. Фосфор, його алотропнi форми, фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Оксид фосфору (V), ортофосфорна кислота та її солi. Фосфорнi добрива.

22. Вуглець, його алотропнi форми. Хiмiчнi властивостi вуглецю. Оксиди карбону(II) i карбону(IV), їх хiмiчнi властивостi. Вугiльна кислота та її солi. Перетворення карбонатiв у природi.

23. Загальна характеристика елементiв головної пiдгрупи IV групи перiодичної системи. Силіцій, його хiмiчнi властивостi. Оксид силіцію(IV), силікатна кислота та її солi. Будiвельнi матерiали: скло, цемент, бетон.

24. Метали, їх положення в перiодичнiй системi, особливостi будови атомiв. Металiчний зв'язок. Ряд стандартних електродних потенціалів металів (електрохiмiчний ряд напруг металiв). Характернi фiзичнi й хiмiчнi властивостi металiв. Поняття про корозiю та засоби боротьби з нею.

25. Лужнi метали, їх характеристика за положенням у перiодичнiй системi та будовою атомiв. Сполуки натрiю й калiю у природi. Калiйнi добрива. Гiдроксиди натрiю та калiю, їх хiмiчнi властивостi, добування.

26. Кальцiй, його сполуки в природi. Оксид та гiдроксид кальцiю, їх хiмiчнi властивостi, добування й застосування. Якiснi реакцiї на іони кальцiю й барiю.

27. Алюмiнiй, характеристика елемента та його сполук за положенням у перiодичнiй системi. Амфотернiсть оксиду та гiдроксиду алюмiнiю. Сполуки алюмiнiю в природi, його роль у технiцi.

28. Ферум (залiзо), його оксиди й гiдроксиди, залежнiсть їх властивостей вiд ступеня окиснення феруму. Хiмiчнi реакцiї, на яких базується виробництво чавуну i сталi. Роль залiза та його сплавiв у технiцi.

29. Метали в сучаснiй технiцi. Основнi способи промислового добування металiв: вiдновлення вугiллям, оксидом карбону(II), воднем, алюмотермiя, електрохiмiчнi способи вилучення металiв з їх сполук.

30. Теорiя хiмiчної будови органiчних сполук О.М.Бутлерова. Залежнiсть властивостей органiчних речовин вiд хiмiчної будови. Iзомерiя. Електронна природа хiмiчних зв'язкiв у молекулах органiчних сполук. Способи розриву зв'язкiв, поняття про вiльнi радикали.

31. Гомологiчний ряд насичених вуглеводнiв (алканiв), їх електронна й просторова будова, sp3-гiбридизацiя. Номенклатура алканiв, їх фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Метан. Насиченi вуглеводнi в природi, застосування в технiцi.

32. Етиленовi вуглеводнi (алкени), їх електронна та просторова будова, sp2-гiбридизацiя, s- i p-зв'язки. Iзомерiя. Номенклатура i хiмiчнi властивостi етиленових вуглеводнiв, правило Марковникова. Етилен, добування й застосування у промисловостi.

33. Загальнi поняття хiмiї високомолекулярних сполук: мономер, полiмер, елементарна ланка, ступiнь полiмеризацiї. Полiетилен та поліпропілен. Природний каучук, його будова i властивостi. Синтетичний каучук.

34. Ацетилен, особливостi його електронної та просторової будови, sp-гiбридизацiя, потрiйний зв'язок. Добування ацетилену карбiдним способом iз метану, хiмiчнi властивостi, застосування. Гомологiчний ряд i номенклатура ацетиленових вуглеводнiв.

35. Бензен (бензол), його електронна та просторова будова, хiмiчнi властивостi, промислове добування й застосування. Поняття про взаємний вплив атомiв на прикладi толуену (толуолу).

36. Природнi джерела вуглеводнiв: нафта, природний i попутний нафтовi гази, вугiлля. Перегонка нафти. Крекiнг нафтопродуктiв.

37. Спирти, їх будова, номенклатура. Водневий зв'язок i його вплив на фiзичнi властивостi спиртiв. Хiмiчнi властивостi насичених одноатомних спиртiв. Промисловий синтез i застосування метанолу, етанолу. Поняття про багатоатомнi спирти, особливостi глiцерину.

38. Фенол, його будова, взаємний вплив атомiв у молекулi. Хiмiчнi властивостi фенолу в порiвняннi з властивостями спиртiв та бензену. Застосування фенолу.

39. Альдегiди, їх електронна будова. Хiмiчнi властивостi. Добування i застосування мурашиного й оцтового альдегiдiв. Реакцiї полiконденсацiї. Номенклатура альдегiдiв.

40. Карбоновi кислоти: електронна будова карбоксильної групи, гомологiчний ряд, фiзичнi та хiмiчнi властивостi. Головнi представники одноосновних карбонових кислот: мурашина, оцтова, стеаринова, пальмiтинова, олеїнова та їх солi. Мило.

41. Естери (складнi ефiри), їх будова, добування за реакцiєю естерифiкацiї, хiмiчнi властивостi. Жири як представники естерів, їх роль у природi, хiмiчна переробка.

42. Глюкоза, її будова, хiмiчнi властивостi, роль у природi. Сахароза, її гiдролiз.

43. Крохмаль i целюлоза, їх будова, хiмiчнi властивостi, роль у природi та технiчне застосування. Фотосинтез. Поняття про штучнi волокна.

44. Амiни як органiчнi основи, їх реакцiї з водою та кислотами. Aнiлiн, його добування й застосування.

45. Амiнокислоти, їх будова, хiмiчнi особливостi. Синтетичне волокно капрон. Альфа-амiнокислоти як структурнi одиницi бiлкiв. Пептидний зв'язок (пептидне угруповання). Будова та бiологiчна роль бiлкiв.

46. Загальні відомості про гетероциклічні сполуки. Гетероцикли як складові частини біологічно-активних речовин, барвників, ліків. Піредин і пірол - представники нітрогеновмісних (азотовмісних) гетероциклів.

ЗРАЗКИ БIЛЕТIВ УСНОГО IСПИТУ З ХІМІЇ:
chem.doc chem.zip